АНОНС: Виставку “Українська Друга світова” відкриють у Києві

Понад 6 мільйонів солдатів у шістьох арміях на всіх фронтах від Атлантики до Тихого океану. Яку роль відіграли ці українці у світовому протистоянні?

У центрі Києва, перед будівлею міськради, Український інститут національної пам’яті за участі Центру досліджень визвольного руху відкриють фотодокументальну виставку "Українська Друга світова".

Про це повідомляє прес-служба ЦДВР.

Україна зазнала одних із найбільших втрат у Другій світовій війні — понад 10 млн осіб, наголосили у прес-службі. Символічно, що саме українець  генерал Кузьма Дерев’янко поставив підпис від імені СРСР на фінальному документі війни — Акті про капітуляцію Японії 2 вересня 1945 р.

"Але якщо стежити російськими мас-медіа, складається враження, що Друга світова війна ніколи не закінчувалася. Що страшна загроза фашизму досі висить над світом, тільки її епіцентр перемістився з Берліна до Києва.

Мова російських ЗМІ переповнена словами, запозиченими із термінології пропаганди Другої світової війни: фашисти — ті, хто біля влади в Києві, карателі - українська армія, пособники — ті, хто підтримують українську владу. Ці слова апелюють до міфів, які досі лишаються в свідомості багатьох. Саме на ці стереотипи опирається Путін, проводячи агресію проти України.

Тому доки в свідомості українців існуватимуть міфи, зокрема, повязані з Другою світовою, до тих пір нами будуть маніпулювати і нас розколювати. Щоб спростовувати ці небезпечні міфи, Український інститут національної пам’яті підготував цю виставку", - сказав Голова УІНП Володимир В’ятрович.

Виставка вперше представляє український вимір Другої світової війни. Від 1 вересня 1939 р., коли українці у складі Війська Польського стали до бою з гітлерівськими агресорами, до останніх пострілів на Далекому Сході – у війні з Японією.

У центрі уваги експозиції – передусім Україна й роль українців у світовій війні. І найголовніше: внесок українського народу в перемогу над нацизмом. На всіх фронтах: від Атлантики до Тихого океану.

Виставку відкриють 29 вересня о 14:00 на площі перед КМДА (Хрещатик, 36) за участі голови УІНП Володимира В’ятровича, істориків-авторів виставки Сергія Громенка, Максима Майорова, Василя Павлова, Вікторії Яременко (Український інститут національної пам’яті) та Ігоря Бігуна (Центр досліджень визвольного руху).

 

29 вересня, вівторок, 14:00 

Місце: Хрещатик, 36 — площа перед Київською міської державною адмінстрацією

Виставку можна оглянути щодня до 6 жовтня 2015 р.

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер А. Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.