Фільм про Майдан переміг на кінофестивалі в Нюрнберзі. ВІДЕО

Кінострічка Сергія Лозниці про події в Києві узимку 2013-14 років завоювала головну нагороду на Міжнародному фестивалі фільмів про права людини в Нюрнберзі.

Про це повідомляє dw.de. з посиланням на офіційний сайт фестивалю.

Режисер картини Сергій Лозниця отримав гран-прі, разом з грошовою премією у розмірі 2500 євро.

Кінострічка показує революційні події в Києві в спокійних великих планах без коментарів, заяв чи оціночних суджень - кадри з розгорнутими прапорами, палаючими барикадами і беззбройними людьми говорять самі за себе, йдеться в обґрунтуванні журі.

Фільм про події на Україні вперше був показаний в травні 2014 року на Міжнародному кінофестивалі в Каннах.

Сергій Лозниця народився в Білорусі і виріс в Україні, з 2001 року живе і працює в Німеччині.

Все за темою "МАЙДАН"

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.