Історик перетворить Фабрику повидла у Львові на культурний центр. ФОТО

Австрійський історик Гаральд Біндер, засновник "Центру міської історії Центрально-Східної Європи" планує перетворити Фабрику повидла (вул. Богдана Хмельницького, 124) на культурний центр.

Про це стало відомо з одного з епізодів телепроекту "Феномен Львова", який знімає "Центр міської історії", повідомляє Zaxid.net.

"Центр міської історії існує вже 10 років. Для мене це час для нового проекту, тому купив фабрику на Підзамче, так звана Фабрика повидла, - розповів науковець. - Тут буде культурний комплекс – театр, мистецькі майстерні, музика. Я думаю, це добре для Підзамче, району, який асоціюється у львів’ян з індустріальним, але він має потенціал стати осередком культури".

Згідно з даними держреєстру, Біндер придбав будинок ще у червні 2015 року. Попереднім власником фабрики був львівський бізнесмен Олексій Курилишин, який також намагався перетворити це приміщення на осередок культурних подій.

Фабрика повидла. Фото: uk.wikipedia.org

У вересні минулого року "Асоціація культурних індустрій" провела великий майстер-клас, на якому українські та білоруські урбаністи наробляли ідеї, що могли б оживити Фабрику повидла.

"Ми багато працювали, щоб створити тут культурний центр. Гаральду Біндеру сподобалась ця ідея і він вирішив, що буде продовжувати цю роботу", - зазначив Курилишин.

"Центр міської Центрально-Східної Європи" - громадська організація, заснована у 2004 році. Інституція, що популяризує науковий та культурний обмін інформації. Тут працюють історики, соціологи, архітектори, культурологи.

Окремим напрямком діяльності Центру є формування міського медіаархіву та цифрової історії. Керівник – Гаральд Біндер.  

Один із проектів Центру - електронна колекція оцифрованих мап міст Центрально-Східної Європи "Карти міст". Один з основних результатів діяльності проекту  - зібрання найбільшої он-лайн колекції планів міста Львова, які хронологічно охоплюють період від 1770 по 1977 рр.

Фабрика повидла – унікальна архітектурна споруда Львова, колишня фабрика спиртових напоїв. Була збудована на початку ХХ ст. для Фабрики спиртових виробів та підсолоджених трунків "Й. Корнік і син".

Всередині фабрики. Фото: pb.platfor.ma

За радянських часів тут розташовувався винзавод тресту "Укрголоввино", куди привозили цистернами для розливу у пляшки вино з Алжиру чи Молдови. У 1970-х підприємство перепрофілювали на цех переробки овочевої бази № 1.

ТАКОЖ: "Львів пострадянський: топографія міста, про яке не хочуть знати"

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.