Науковці презентували історії тих, хто ніс правду світові про Голодомор

На прес-конференції 17 листопада у Національному музеї “Меморіал жертв Голодомору” розказали про пам’ятні заходи до 82-х роковин Голодомору. Цьогоріч особливо згадуватимуть “людей правди” — українців та іноземців, чиї свідчення та дослідження зберегли факти голоду. Завдяки їх вчинку світ дізнався про комуністичний геноцид українців.

28 листопада 2015 Україна вшановуватиме мільйони жертв Голодомору. Влада та громадськість спільно пом’януть убитих геноцидом. Відповідний Указ днями підписав Президент України.

82 роковини пройдуть під гаслом: "Люди правди. Щоб світ знав" в пам’ять кожного, хто в часи геноциду та інформаційної завіси долав брехню та байдужість і свідчив про Голодомор.

На прес-конференції представили історії 16 чоловіків та жінок — українців, американців, британців, голландців, свідків, політиків та науковців.

Сьогодні ми згадуємо Людей правди — тих, хто не боялися говорити та писати про Голодомор навіть у часи, коли це могло коштувати життя, сказав Володимир В’ятрович, Голова Українського інституту національної пам’яті.

"Це журналісти, громадські діячі, політики і звичайні українські селяни, які публікували статті, записували побачене у своїх щоденниках чи просто робили фото. Вони вірили, що зафіксована ними правда важлива для протистояння злу, яке вбиває мільйони людей.

Завдяки їх зусиллям вдалося зберегти інформацію про один із найстрашніших злочинів в історії людства - Голодомор. Через багато років ця інформація стала однією з причин краху комуністичного режиму, на руїнах якого постала незалежна Україна. Таким чином у повній мірі реалізувалася євангельська істина "Пізнайте правду і вона зробить Вас вільними".

В’ятрович пояснив: "Ми згадуємо Людей правди тому, що нині Україна протистоїть не лише агресії зі сходу, але й масштабній інформаційній навалі, опертій на брехню. Захистити нашу свободу можемо не лише силою зброї, але силою правди. Нам надзвичайно важливо, аби за межами України знали, що саме відбувається в нас. "Щоб світ знав" - ці слова були актуальними для тих, хто говорив і писав у 1933-му, і такими вони залишаються досі".

Голова Архіву СБУ Ігор Кулик показав оригінали унікальних щоденників та світлин, які ставали основою для десятилітніх вироків. Було представлено справи і матеріали Дмитра Заволоки, Олександри Радченко, Нестора Білоуса, Миколи Боканя.

Як відомо, комуністичний режим створив систему приховування правди про злочин вбивства голодом мільйонів українців. Керівництво СРСР свідомо дезорієнтувало світову громадськість.

Олеся Стасюк, директор Національного музею "Меморіал пам'яті жертв Голодомору", розповіла про цьогорічні заходи зі вшанування жертв Голодомору. Вони тривають від 16 листопада і мають три напрямки: лекційний, кінолекторій, робота з дітьми, виставковий. 28 листопада вшанування розпочнеться о 15:00 біля Національного музею "Меморіал жертв Голодомору" і завершиться запаленням свічок та хвилиною мовчання о 16.00.

Акції пам’яті пройдуть у всіх містах України. Також - у 36 країнах світу, орагнізовані Світовим конгресом українців та Громадським комітетом із вшанування пам’яті жертв Голодомору-геноциду ’32-33 років в Україні. Детальну програму вшанування дивіться на сайті. Є також подія на "Фейсбуці.

Також УІНП підготував методичні матеріали, які можна подивитися на сайті. На сайті УІНП також можна скачати візуальні матеріали для поширення — плакати з фото та інформацією про людей правди.

І. Б.

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.