Курдською армією в Іраку командує Сталін. ФОТО

В інтернеті поширюється фото одного з командирів курдського військового формування Іракського Курдистану "пешмерга" ("ті, що дивляться в обличчя смерті") Хусейна Язданпані.

Воєначальник дуже нагадує радянського диктатора Йосипа Сталіна - можливо, він навіть зумисне культивує такі вуса й шевелюру.

 
 З американським добровольцем

"Курдськими загонами "пешмерга" у війні з Ісламською державою командує Юсуф Сталін", - пожартував один із користувачів.

 

"Пешмерга" — курдські воєнізовані формування в Іракському Курдистані. Назва виникла в середині XX століття як курдський еквівалент ірансько-арабському поняттю "фідаї", яким називали воїнів, які присвятили себе боротьбі за високу ідею.

 

Під час Вересневого повстання в Іраці (1961-1975) загони "пешмерга" були переформовані в регулярні армійські підрозділи, які підпорядковувалися місцевим курдським партіям, переважно соціалістичним.

 

Після прийняття в 2005 році нової іракської конституції "пешмерга" формально вважаються елементом іракських силових структур Іраку, фактично ж підкоряються насамперед уряду Іракського Курдистану.

Інше за темами ГУМОР та СТАЛІН

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.