На Черкащині з'явилася вулиця імені офіцера Армії УНР

У Каневі вулицю 60-річчя Жовтня було перейменовано на вулиця Павла Гарячого, сотника [аналог сучасного капітана або майора - ІП] 6-ої Січової стрілецької дивізії Армії УНР.

На цьому ж засіданні депутати Канівської міської ради проголосували за перейменування ще 13 топонімів, повідомляє благодійний фонд "Героїка".

Вулицю Воровського перейменовано на Торгову,

вулицю Дорошенка - на Гетьмана Михайла Дорошенка,

вулицю Калініна - на Якова Данилова,

вулицю Кірова - на Михайла Максимовича,

вулицю "Правди" - на Памфила Юркевича,

вулицю Саммера - на В’ячеслава Чорновола,

вулицю Ткача - на Святого Макарія Канівського,

провулок Ткача - на провулок Макарія Канівського,

вулицю Урицького - на Андрія Лівицького,

вулицю Федоренка - на Юрія Іллєнка,

вулицю Леніна від площі Соборної до перехрестя з вулицею Енергетиків - на Успенську, а решту вулиці Леніна до закінчення - на вулицю Енергетиків.

Павло Гарячий

Вулицю Свердлова була виключено з проекту рішення в зв’язку з отриманою заявою від жителів вулиці Свердлова з проханням розглянути їхню пропозицію щодо перейменування на вулицю Королівську.

Благодійний фонд "Героїка" - громадський рух, який ставить на меті відродження українських військових поховань, встановлення пам’ятників та пам’ятних знаків на честь борців за незалежність України.

Від часу появи (2010 р.) "Героїка" встановила кількадесят монументів та пам’ятних знаків у Києві, Херсонській, Рівненській, Івано-Франківській, Черкаській, Тернопільській, Хмельницькій та Київській областях.

Інші матеріали за темами ДЕКОМУНІЗАЦІЯ та ТОПОНІМІКА

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.