У Києві "декомунізували" ще вісім зупинок

У зв'язку з поверненням вулицям і провулкам історичних назв з 19 листопада шість автобусних і дві тролейбусних зупинки отримали нову назву.

Про це інформує прес-центр Київпастрансу.

Згідно з рішеннями Київської міської ради від 8 жовтня, нові назви отримали наступні зупинки таких маршрутів міського транспорту:

В зв'язку з перейменуванням вулиці Марини Раскової на вулицю Євгена Сверстюка, зупинка автобусів №№42,87 "Вулиця Марини Раскової" (на вимогу) в напрямку ст. м "Осокорки" перейменовується на "Вулицю Євгена Сверстюка" (на вимогу).

Зупинка автобуса №104 "Вулиця Комсомольська" в обох напрямках перейменовується на "Вулицю Нектарна".

Зупинка автобуса №27 "Вулиця Червонопрапорна" перейменовується на "Вулицю Пирогівський шлях".

Зупинки тролейбуса №14 та автобуса №62 "Вулиця Сергія Струтинського", розташовані по вул. Бастіонній в обох напрямках і на вул. Дружби народів в обох напрямках для тролейбуса №43 та автобуса №51 перейменовуються на "Вулицю Болсуновську".

Нагадаємо, у жовтні 2015 року "Київпастранс" перейменував зупинки "Артема" і "Щорса".

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.