Мінкульт забрав охоронний статус у 40 пам'ятників Леніну

З Державного реєстру нерухомих пам'яток України виключено 41 радянський монумент.

Відповідний наказ Міністерства культури під №977 підписав віце-прем’єр-міністр В’ячеслав Кириленко, повідомляє офіційний сайт Мінкульту.

Йдеться про 40 пам'ятників Леніну і пам’ятник "Борцям за Радянську владу" (у селищі Гоща Рівненської області).

36 Леніних розташовані у населених пунктах Чернігівської області. Ще по одному - в містах Запоріжжя, Слов’янськ (Донецька область), Ізяслав (Хмельницька область) і в селищі Мечебилове (Харківська область)

"Ці об’єкти, які тепер не мають статусу пам’яток, офіційно не знаходяться під охороною держави", - зазначили у відомстві.

Відповідне рішення було прийняте на виконання Закону України "Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки".

За повідомленням чиновників, прийняттю наказу передували фахові висновки та рішення Експертної комісії з розгляду питань занесення об’єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам’яток України та Науково-методичної ради з питань охорони культурної спадщини Мінкульту.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.