АНОНС: У Києві - прем'єра фільму "Легіон" про Галицьку армію

Події у фільмі розгортаються в період 1918-1919 років, коли Австро-Угорська імперія доживала свої останні дні. Для українців вирішальним стає 1 листопада 1918 року - саме в цей день розпочинається повстання українських військових з лав добровольчого Легіону Січових стрільців.

На прем’єрі у Києві фільм представлять його творці режисер Тарас Химич, автор сценарію історик Олександр Пагіря, а також Голова Інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович

"Легіон. Хроніка Української Галицької армії 1918-1919" - це новий погляд на УГА. Документально-ігровий фільм знятий яскраво, динамічно, відверто. Неоднозначна історія тих років показана з точок зору всіх сторін-учасиць - цей баланс допоможе поглянути на події 1918-1919-х по-новому. Сюжетна лінія створена на основі спогадів очевидців.


Результатом стало проголошення самостійної держави на етнічних українських землях. Глядач побачить, яким чином розгорталися події на Галичині: стосунки з відродженою Польщею; загроза з боку більшовиків, які насували з Сходу; намагання Європи створити "санітарний кордон".

Події у фільмі розгортаються в період 1918-1919 років, коли Австро-Угорська імперія доживала свої останні дні. Поляки, українці, чехи, угорці та південні слов’яни готувалися до проголошення незалежності своїх держав. Для українців вирішальним стає 1 листопада 1918 року, саме у цей день розпочинається повстання українських військових з лав добровольчого Легіону Січових стрільців.

А на тлі цього — історії людей, які в той чи інших спосіб стали свідками важливих подій, були їх рушійною силою або ж навпаки мовчазними спостерігачами.

 

Це - перший в Україні документальний фільм, знятий з використанням найсучасніших технологій у форматі 4K, що забезпечує підвищену чіткість зображення. Над фільмом працювала команда Львівської студії "Invert pictures".

У постановці боїв та відтворенні батальних сцен допоміг ветеран російсько-української війни Володимир Правосудов, а також військово-історичний клуб "Повстанець" (м. Київ). Ініціатором створення фільму є громадська організація Українська Галицька Асамблея, у рамках проекту documentary.org.ua.

3 грудня (четвер) о 19.30

Місце: Будинок кіно (вул. Саксаганського, 6)

Вхід на прем’єру вільний

Подія на Фейсбуці - тут.

Дивіться також:

Як галичани проголосили державу. ФОТО

Свято злуки 22 січня 1919 року. Унікальні ФОТО

Лідер ЗУНР Петрушевич міг стати президентом усієї України

В Інтернет виклали документи Української Галицької армії

Враження галичанина від подорожі по Наддніпрянщині. 1911 рік

Реконструкція боїв між українцями та поляками у Львові 1918-го. ФОТО

Серпень 1919 року. Як армія ЗУНР допомагала Петлюрі визволяти Київ

Союзна держава. Олег Павлишин про дружбу УНР та ЗУНР

"Ланцюг єднання" Київ-Львів 1990 року. ФОТО

Інші матеріали за темою "ЗУНР"

 

"Прапор червоно-чорний - це наше знамено…". Яким був стяг УПА?

Ідея цієї публікації народилась під час однієї з численних дискусій у фейсбуці. Яким був прапор, під яким у бій йшли постанські загони? А яким знамено ОУН? І хто правий, адже в спогадах ветеранів є різні інтерпретації?

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.

Американський спокій під радянську балалайку

Менш ніж за місяць до проголошення незалежності України, 1 серпня 1991 року, президент США Джордж Буш-старший виступив у Верховній Раді УРСР. Промова американського президента відома як "Chicken Kiev Speech", викликала гостру реакцію як у західній пресі, так і в Україні.