Сучасний Донбас колонізований українцями 400 років тому - історик

Землі нинішнього Донбасу були колонізовані українськими козаками й селянами в XVI-XVII сторіччі.

Про це в інтерв'ю Громадському радіо заявив доктор історичних наук Тарас Чухліб.

"Наприклад, на території сучасного Донецька знаходилися козацькі хутори Крутогорівка та Олександрівка, тобто Юзівку у XIX сторіччі засновано не на порожньому місці", - наголосив історик. - І район Олександрівка досі є в Донецьку".

За його словами, українські козаки колонізували східні землі за допомогою шаблі, а селяни - за допомогою орала.

"До цього ця земля належала кіммерійцям, скіфам, сарматам, славянам, - розповів Чухліб. - Потім були алани, половці, печеніги. Потім була Золота орда - осколок Монгольської імперії. Після цього Золота орда передала володіння цих земель Кримському ханству".

Він наголосив, що це була "народна колонізація", бо вільні козаки не слухали литовських та польських князів.

"Був відтік населення на порожні території, які ще називалися Диким полем, - зазначив науковець. - Вони були малозаселені, тому що тут проходили дороги Кримського ханства, яке все змітало на своєму шляху. А українські козаки, які прийшли на ці землі, змогли боротися тими ж методами. Вони не тільки оборонялися, але й ходили в наступ на територію ханства".

ТАКОЖ: "Новоросія" колонізувалася українцями. СТАТИСТИКА

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.