У ГРЕЦІЇ ЗБИРАЮТЬСЯ ВІДНОВИТИ КОЛОСА РОДОСЬКОГО

У Греції збираються відновити статую Колоса Родоського, знищену землетрусом дві тисячі років тому.

Про це повідомляє The Times.

Новий Колос в порту міста Родос на однойменному острові буде уп'ятеро більше оригіналу.

Його створення обійдеться в 250 млн євро.

Проект. Але незважаючи на популярну легенду, насправді "оригінальний" Колос стояв з одного боку гавані.

За задумом авторів проекту, 135-метрова споруда сприятиме піднесенню грецького національного духу в часи тяжкої економічної кризи.

Крім того, туристичний об'єкт може принести до 35 млн євро щорічного доходу: всередині статуї розташуються музеї, розважальні комплекси, магазини і бібліотека.

 

Для порівняння, висота монументу "Батьківщина-Мати" у Києві - 62 метри (102 м разом із постаментом).

Колос Родоський - одне з Семи чудес Античних часів. Найвища на той час [майже 32 метри] статуя давньогрецького бога Сонця Геліоса була створена скульптором Харесом орієнтовно в 303 році до н.е.

Родосці замовили статую на кошти, отримані від продажу військових трофеїв після того, як Родос вдало відбив напад ворогів в одній із війн часів поділу імперії Олександра Македонського його полководцями.

Колос був зібраний із бронзових деталей з залізними кріпленнями. Також скульптор застовував мармур і камінь. Приблизно через 60 років Колос був зруйнований землетрусом - не витримали кріплення в колінах.

Частини бронзового тіла бога Сонця протягом сторіч покоїлися на землі, народжуючи різні легенди. Так, в одній з них розказувалося, що судна, що прямували в гавань, пропливали поміж ніг гіганта. Насправді скульптура була розташована з одного боку гавані.

У 977 році арабський намісник, який правив на острові, продав частини статуї, що збереглися. Для їхнього перевезення знадобилося 900 верблюдів. Статуя назавжди зникла в плавильних печах.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.