АНОНС: В'ятрович прочитає лекцію про таблоїдизацію історії

Про взаємовплив медіа та історичної науки розповість історик, голова Українського інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович у лекції "ТАБЛОЇДИЗАЦІЯ ІСТОРІЇ: роль медіа у висвітленні польсько-української війни 1942-1947 років"

Лекція відбудеться в рамках львівської сесії проекту "Відкрита школа історії".

"В інформаційну епоху уявлення і про сучасність, і про минуле визначають насамперед засоби масової інформації. Поступово ЗМІ стають головним інструментом формування історичних знань для більшості громадян", — каже дослідник, водночас уточнюючи, що "така роль ЗМІ не завжди є позитивною".

Що відбувається, коли журналісти беруться за важкі та багатозначні історичні теми? Як історикам, що пропонують складні та масштабні пояснення, конкурувати із короткими медійними меседжами?  

Науковець пояснює, що виникає таке явище, як "таблоїдизація" історії: коли не історичні дослідження формують повідомлення ЗМІ, а через них – суспільні уявлення, а навпаки – медійні меседжі починають формувати історіографічні концепції.

Про те, як медійна популярність теми польсько-українського конфлікту в період Другої світової і в перші повоєнні роки вплинула на її представлення в історіографії та суспільні уявлення в Польщі й Україні, – у лекції Володимира В'ятровича.

Лекція відбудеться у рамках львівської сесії "Відкритої школи історії". Це спільний проект ГО "Патріотичні ініціативи" та громадського проекту "Likбез. Історичний Фронт".

Він спрямований на розвінчання історичної міфотворчості та ідеологізації історії. Інформація, яку отримають слухачі, допоможе орієнтуватися в тих історичних темах, що сьогодні стають об’єктом маніпулювання під час інформаційної війни та політичних дискусій.

Партнери проекту: Інститут історії України НАНУ, Український інститут національної пам’яті, Інститут народознавства НАНУ, Історичний факультет Київського національного університету ім. Шевченка, Національний музей історії України.

Лекція  "ТАБЛОЇДИЗАЦІЯ ІСТОРІЇ: роль медіа у висвітленні польсько-української війни 1942-1947 років"

24 січня 14.00

Місце: Інститут народознавства НАН України (Львів, пр. Свободи, 15)

Загальний розклад львівської серісї проекту "Відкрита школа історії" (Інститут Народознавства НАН України (просп. Свободи 15)

23 січня

10:00-11:20, "Міфи і факти про історію називання і формування території України". Кирило Галушко
11:30-12.50, "Люстрації у Польщі. Юрисдикція інституту національної пам'яті". Ярослав Подворський
14:00 - 15:20, "Жіноча історія: особливості, засади, потенціал". Оксана Кісь
15:30 - 16:50, "Концепція Європейського Союзу та польська історична пам'ять". Гжегож Пйонтковський
17:00 - 18:20, "Краків-Львів зв'язки вчених в кінці дев'ятнадцятого століття-середини двадцятого століття". Пшемислав Марчин Жуковсьский

24 січня

10:00 - 11:20, "Історія з розкладок: минуле на сторінках популярних періодичних видань України". Олександр Андрощук
11:30 - 12:50, Як писати історію України та Польщі враховуючи спільну спадщину? Адам Редзік
14:00 - 15:20, "Таблоїдизація історії: роль мас-медіа у висвітленні польсько-української війни 1942-1947 років". Володимир В’ятрович
15:30 - 16:50, "Формування кордону радянської України: наміри, обставини, результати". Геннадій Єфіменко

17:00 - 18:30, Дискусія про політику історичної памяті у Польщі та в Україні: Ян Пекло, В. В'ятрович, К. Галушко.

І. Б.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.