АНОНС: В'ятрович прочитає лекцію про таблоїдизацію історії

Про взаємовплив медіа та історичної науки розповість історик, голова Українського інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович у лекції "ТАБЛОЇДИЗАЦІЯ ІСТОРІЇ: роль медіа у висвітленні польсько-української війни 1942-1947 років"

Лекція відбудеться в рамках львівської сесії проекту "Відкрита школа історії".

"В інформаційну епоху уявлення і про сучасність, і про минуле визначають насамперед засоби масової інформації. Поступово ЗМІ стають головним інструментом формування історичних знань для більшості громадян", — каже дослідник, водночас уточнюючи, що "така роль ЗМІ не завжди є позитивною".

Що відбувається, коли журналісти беруться за важкі та багатозначні історичні теми? Як історикам, що пропонують складні та масштабні пояснення, конкурувати із короткими медійними меседжами?  

Науковець пояснює, що виникає таке явище, як "таблоїдизація" історії: коли не історичні дослідження формують повідомлення ЗМІ, а через них – суспільні уявлення, а навпаки – медійні меседжі починають формувати історіографічні концепції.

Про те, як медійна популярність теми польсько-українського конфлікту в період Другої світової і в перші повоєнні роки вплинула на її представлення в історіографії та суспільні уявлення в Польщі й Україні, – у лекції Володимира В'ятровича.

Лекція відбудеться у рамках львівської сесії "Відкритої школи історії". Це спільний проект ГО "Патріотичні ініціативи" та громадського проекту "Likбез. Історичний Фронт".

Він спрямований на розвінчання історичної міфотворчості та ідеологізації історії. Інформація, яку отримають слухачі, допоможе орієнтуватися в тих історичних темах, що сьогодні стають об’єктом маніпулювання під час інформаційної війни та політичних дискусій.

Партнери проекту: Інститут історії України НАНУ, Український інститут національної пам’яті, Інститут народознавства НАНУ, Історичний факультет Київського національного університету ім. Шевченка, Національний музей історії України.

Лекція  "ТАБЛОЇДИЗАЦІЯ ІСТОРІЇ: роль медіа у висвітленні польсько-української війни 1942-1947 років"

24 січня 14.00

Місце: Інститут народознавства НАН України (Львів, пр. Свободи, 15)

Загальний розклад львівської серісї проекту "Відкрита школа історії" (Інститут Народознавства НАН України (просп. Свободи 15)

23 січня

10:00-11:20, "Міфи і факти про історію називання і формування території України". Кирило Галушко
11:30-12.50, "Люстрації у Польщі. Юрисдикція інституту національної пам'яті". Ярослав Подворський
14:00 - 15:20, "Жіноча історія: особливості, засади, потенціал". Оксана Кісь
15:30 - 16:50, "Концепція Європейського Союзу та польська історична пам'ять". Гжегож Пйонтковський
17:00 - 18:20, "Краків-Львів зв'язки вчених в кінці дев'ятнадцятого століття-середини двадцятого століття". Пшемислав Марчин Жуковсьский

24 січня

10:00 - 11:20, "Історія з розкладок: минуле на сторінках популярних періодичних видань України". Олександр Андрощук
11:30 - 12:50, Як писати історію України та Польщі враховуючи спільну спадщину? Адам Редзік
14:00 - 15:20, "Таблоїдизація історії: роль мас-медіа у висвітленні польсько-української війни 1942-1947 років". Володимир В’ятрович
15:30 - 16:50, "Формування кордону радянської України: наміри, обставини, результати". Геннадій Єфіменко

17:00 - 18:30, Дискусія про політику історичної памяті у Польщі та в Україні: Ян Пекло, В. В'ятрович, К. Галушко.

І. Б.

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.