Істфак КНУ відкриває програму з військової історії

Історичний факультет Київського національного університету ім. Шевченка оголосив про набір студентів ступеню "магістр" на освітню програму "Військова історія".

Про це повідомляє сайт історичного факультету КНУ.

Набір на 2016-й навчальний рік відбувається в рамках спеціальності 032 "Історія та археологія".

Студенти спеціалізації вивчатимуть історію воєнних конфліктів, збройних сил, мілітарної культури як цивілізаційних явищ від давнини до сьогодення.

Випускники освітньої програми отримуватимуть у дипломі додаткову кваліфікацію "Консультант з питань військової історії" і  сертифікат "військовий історик".

"Війна є складним і глобальним явищем, яке увібрало в себе весь спектр політичних та соціально-економічних проблем людського суспільства, - зазначають у вузі. - Упродовж тисячоліть необхідність обороняти свою територію, або ж розширювати її, виробила в суспільствах і державах специфічний інструмент її реалізації — військо".

Студенти спеціалізації матимуть змогу здобувати теоретичні знання з історії війн, військового мистецтва та широкого кола проблем, котрі пов'язані із війною, як однією з підставових функцій держави.

Пропонована  спеціалізація сприятиме формуванню комплексних знань і аналітичних навичок з питань історії війн, військового мистецтва та збройних сил, соціо-культурного впливу суспільства на війну й, своєю чергою, впливу війн на розвиток політичних та соціально-економічних інститутів, спільних та відмінних рис мілітарного розвитку різних регіонів світу, зазначили в КНУ.

Студенти спеціалізації отримають поглибленні знання з історії військової справи давніх цивілізацій і народів Близького Сходу, Азії та Африки, Мезоамерики та Європи, еволюції збройної організації та розвитку мілітарних технологій Середньовіччя й Нового часу.

Спеціальну увагу в базових курсах приділено військовій історії України, ролі військово-політичного чинника в її історії в Новітню добу.

Стверджується, що протягом навчання студенти самостійно обиратимуть окремі дисципліни за власними науковими вподобаннями: зброєзнавство, уніформологія, військово-історичне джерелознавство, історія воєнних технологій, методів ведення війни, організації найманства або повстанських рухів.

Студенти освоять навички міждисциплінарного аналізу військово-історичної проблематики, отримують фундаментальну методичну підготовку.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.