Монументальні панно київського Річвокзалу хочуть реставрувати. ФОТО

Представники культурної спільноти Києва зустрінуться з речниками проекту "РічПорт", які займаються реконструкцією Річкового вокзалу міста, щоб озвучити рекомендації щодо реставрації мозаїк та подальшої ревіталізації будівлі.

Про це повідомляє Музейний простір.

Річковий вокзал у Києві тривалий час перебуває у стані занепаду. Зараз у споруди з’явився новий власник (проект "РічПорт"), який має плани щодо її перетворення на розважальний заклад.

В інтер’єрах вокзалу збереглися мозаїки, котрі є безцінними пам’ятками мистецтва українського шістдесятництва - визначного періоду в українській культурі, позначеного сплеском яскравих художніх новацій.

Всі фото: DreamKyiv
 

Активісти, відвідавши Річковий вокзал, підготували рекомендації щодо реставрації мозаїк та концепції майбутнього розвитку проекту.

Час і місце заходу: середа, 17 лютого, 11:00. Київ, Український кризовий медіа-центр (Український дім на Європейській площі).

Дехто з планованих спікерів:
- Євгенія Моляр - мистецтвознавиця, кураторка проекту Soviet Mosaics in Ukraine фонду "ІЗОЛЯЦІЯ";
- Оксана Брашинова - завідувачка науково-дослідного відділу мистецтва ХХ – початку ХХІ століть Національного художнього музею України;
- Лізавета Герман - мистецтвознавиця, дослідниця;
- Антон Фрідлянд - речник проекту "РічПорт".

Декоративні панно Річкового вокзалу cтворені в 1959-60 роках художниками-монументалістами Ернестом Котковим, Валерієм Ламахом та Іваном Литовченком. Використовувалося інноваційне для того часу поєднання матеріалів - кераміки та кольорових цементів.

 

Загалом комплекс нараховує вісім монументально-декоративних творів, котрим необхідне надання пам’яткоохоронного статусу та фахова реставрація: "Дніпро - торговий шлях", "Богдан Хмельницький", "Україна", "Жовтень", композиції "Праця", "Відпочинок", "Чайки над водою" (двічі).

 

У січні 2016 року повідомлялося, що будівля Київського річвокзалу, який обіцяють переробити на ресторанну галерею, належить компанії, пов’язаній з екс-головою Держкомпідприємництва Михайлом Бродським і народним депутатом Нестором Шуфричем.

ТАКОЖ: Донецьк не має грошей на ремонт мозаїк Алли Горської. ФОТО

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.