Головну вулицю Миколаєва перейменували з Леніна на Центральну

Міський голова Миколаєва Олександр Сенкевич в рамках законів про декомунізацію підписав розпорядження про перейменування понад 120 топонімів у місті.

Крім вулиць, перейменовано проспекти, ряд парків і Ленінський район, повідомляє news.pn.

Зокрема, проспект Жовтневий тепер буде називатися Богоявленським, a проспект Леніна - Центральним. Проспект Героїв Сталінграду не перейменовувався.

"Даний проспект не носить ім'я Сталіна як такого, а названий на честь героїв, які загинули під час Сталінградської битви, - пояснив мер. - Серед них були й миколаївці. Тому було прийнято рішення не перейменовувати проспект".

Ленінський район міста перейменовано на Інгульський.

Вулиця Васляєва тепер буде називатися Театральна, вулиця Радянська - Соборна, площа імені 61-го комунара - площа АдміралтейськаКіровський проїзд - Троїцький, провулок Павлика Морозова - Cарматівський провулок, вулиця Володарського - Друга Екіпазька, вулиця Чигрина - Прикордонна, вулиця Скороходова - Ковальська, вулиця Карла Маркса - Андрея Шептицького, вулиця Карла Лібкнехта - вулиця Шнеєрсона.

Сенкевич зазначив, що Менахем-Мендл Шнеєрсон - сьомий в роду Любавицького ребе, народився в Миколаєві, вів активну громадську діяльність, створив центри хасидського руху в багатьох містах Європи й Америки.

Розглядався й історичний варіант назви вулиці - Чернігівська. Мер розповів, що міська рада пішла назустріч одній із єврейських громад Миколаєва, яка звернулася з проханням увічнити ім'я ребе в назві вулиці.

Нові назви отримали деякі парки Миколаєва: парк імені Петровського - парк Народний Сад, парк Ленінського комсомолу - парк Юність, Піонерський сквер - сквер Юних героїв, сквер Пролетарський - Манганарієвський, Сиваський сквер - Аркасовський.

Сенкевич додав, що деякі вулиці були перейменовані не так, як пропонувала комісія. Причиною тому стали побажання мешканців цих вулиць.

Раніше представники громадських організацій, краєзнавці та історики сперечалися, як перейменувати проспект Леніна - одні виступали за повернення йому історичної назви Херсонський, інші пропонували назвати його Таврійським, треті - проспектом Свободи тощо.

Мерія вирішила обрати "саме нейтральну назву - Центральний", оскільки проспект проходить через весь центр і є основною транспортною артерією міста.

Вулиця "Правди" залишилася з тією назвою, але без лапок (вулиця Правди) - не за назвою головної комуністичної газети, а "в честь філософської категорії".

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.