Не Щорс, а Сновськ. Декомунізовано ще понад три сотні топонімів

Сьогодні Верховна Рада України ухвалила три постанови про перейменування географічних назв.

Про це повідомив Голова Українського інституту національної пам'яті Володимир В'ятрович на своїй сторінці у "Фейсбуці".

Відповідно до постанови 4468, нові назви одержали 6 районів, 218 населених пунктів, із них 4 міста. Так, Димитров Донецької області став Мирноградом, Котовськ на Одещині — Подільськом, Красноармійськ у Донецькій області — Покровськом, а Щорс на Чернігівщині — Сновськом. Історичні назви повернуто 45 місцевостям. 

Постанова 4086 стосувалася 76 найменувань в окремих районах Донецької та Луганської областей. Постановою 4087 перейменовано ще 75 найменувань у Криму.

Крім того, "Тексти" повідомляють про такі перейменування на Південному Сході України: 

у Донецькій області місто Торез – на місто Чистякове, Юнокомунарівськ – на Бунге, Кіровське – Хрестівка, Комсомольське – Кальміуське; 

у Луганській області Стаханов – на місто Кадіївка, Краснодон – на Сорокине, Красний Луч – Хрустальний, Свердловськ – на Довжанськ, Вахрушеве – Боково-Хрустальне, Кіровськ – Голубівка.

в АР Крим Красноперекопськ – на Яни Капу, смт Кіровське – Іслям-Терек, смт Совєтський – Ічкі, смт Орджонікідзе – Кайгадор.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.