Спецпроект

АНОНС:У Києві проведуть круглий стіл «Масовий голод 1946-1947 – трагедія і пам’ять»

Спричинений діями комуністичного тоталітарного режиму масовий голод 1946-1947 років є великою трагедією Українського народу. Цього року виповнюються її 70-ті роковини.

Проте, порівняно із Голодомором 1932 – 1933 років, багатьом питанням, пов’язаним з тими подіями, дослідники та громадськість приділили значно менше уваги. Тож існує необхідність глибокого обговорення проблем, пов’язаних із дослідженням масового голоду 1946-1947 років та сучасних підходів до вшанування пам’яті жертв трагедії.

Питання, що пропонуються до обговорення:

·        стан наукових досліджень масового голоду 1946 – 1947 років;

·        післявоєнний масовий голод і Голодомор 1932 – 1933 років – спільне і відмінне;

·        масовий голод 1946 – 1947 років в національній пам’яті.

У круглому столі візьмуть участь провідні науковці, а також представники органів влади та громадськості. Зокрема, Станіслав Кульчицький, Василь Марочко, Володимир В’ятрович, Наталя Левчук, Олеся Стасюк.

У рамках круглого столу відбудеться презентація фотодокументальної виставки "Масовий голод 1946-1947 років в радянській Україні".

1 червня 2016 року, 14.00

Місце:  Національний музей "Меморіал жертв Голодомору",  м. Київ, вул. Лаврська, 3

Організатори заходу:  Національний музей "Меморіал жертв Голодомору", Український інститут національної пам’яті, Інститут історії України НАН України, Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України, Асоціація дослідників голодоморів в Україні.

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер А. Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.