Виставка про Симона Петлюру відкрилася у Верховній Раді. ФОТО

До 24 червня у будівлі українського парламенту експонується фотодокументальна виставка про одного з найвидатніших українських політиків ХХ століття.

Слово "петлюрівщина" довгий час вживалося як прихильниками, так і противниками української державності на означення боротьби за незалежну Україну. Першими – з пієтетом, другими – як лайка.

Правдиве розуміння ролі й місця Симона Петлюри у боротьбі за українську справу як у суспільстві, так і серед політичного істеблішменту ще повинно сформуватися. Тим більш важливою і навіть інтригуючою є виставка про чи не найяскравішого українського політика ХХ століття, що відкрилася 16 червня у стінах Верховної Ради. 

25 травня виповнилося 90 років з часу вбивства Симона Петлюри радянським агентом. Представлені на виставці унікальні документи й світлини розповідають про одного з ключових політичних діячів Української Народної Республіки, будівничого українських збройних сил, керманича держави, який намагався зацікавити "українською справою" Захід. 

 

"Ті, хто творять майбутнє нашої держави, повинні добре знати її минуле, – говорить голова Українського інституту національної пам'яті Володимир В'ятрович. – Тому що історія – це, насамперед, досвід, який допомагає уникнути важких помилок. Українські політики повинні уважно вивчати життя та діяльність Симона Петлюри: його здобутки та прорахунки можуть стати в нагоді у теперішній непростій ситуації"

Виставка "Симон Петлюра. 1879-1926" створена спільними зусиллями Музею Української революції 1917-1921 років та Українського інституту національної пам'яті. Участь у її відкритті взяли народні депутати Микола КняжицькийОлег МедуницяІгор АртюшенкоАндрій Левус, старший науковий співробітник Інституту історії України НАН України Сергій Кот, керівник Музею Української революції 1917 - 1921 рр. Олександр Кучерук, голова Українського інституту національної пам'яті Володимир В'ятрович

"Петлюра – перший серед українських лідерів, кого російський більшовизм знищив як один із символів Української революції. Його ім'я досі оповите міфами й сфальшованими звинуваченнями, покликаними дискредитувати не лише самого Петлюру, а й ідею державної незалежності України. На жаль, ці міфи все ще мають вплив на суспільство та владу", – зазначив на відкриті один з авторів виставки, голова Правління Фундації імені Олега Ольжича Сергій Кот

Водночас, як зауважив начальник управління наукового забезпечення УІНП Ярослав Файзулін, таке "повернення" Симона Петлюри в стіни українського парламенту "свідчить, що хоча б частина українських політиків звертаються до досвіду державотворення часів Української Народної Республіки". Принаймні, виставка "Симон Петлюра. 1879-1926" надає їм додаткову можливість зробити це.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.