Виставка про Симона Петлюру відкрилася у Верховній Раді. ФОТО

До 24 червня у будівлі українського парламенту експонується фотодокументальна виставка про одного з найвидатніших українських політиків ХХ століття.

Слово "петлюрівщина" довгий час вживалося як прихильниками, так і противниками української державності на означення боротьби за незалежну Україну. Першими – з пієтетом, другими – як лайка.

Правдиве розуміння ролі й місця Симона Петлюри у боротьбі за українську справу як у суспільстві, так і серед політичного істеблішменту ще повинно сформуватися. Тим більш важливою і навіть інтригуючою є виставка про чи не найяскравішого українського політика ХХ століття, що відкрилася 16 червня у стінах Верховної Ради. 

25 травня виповнилося 90 років з часу вбивства Симона Петлюри радянським агентом. Представлені на виставці унікальні документи й світлини розповідають про одного з ключових політичних діячів Української Народної Республіки, будівничого українських збройних сил, керманича держави, який намагався зацікавити "українською справою" Захід. 

 

"Ті, хто творять майбутнє нашої держави, повинні добре знати її минуле, – говорить голова Українського інституту національної пам'яті Володимир В'ятрович. – Тому що історія – це, насамперед, досвід, який допомагає уникнути важких помилок. Українські політики повинні уважно вивчати життя та діяльність Симона Петлюри: його здобутки та прорахунки можуть стати в нагоді у теперішній непростій ситуації". 

Виставка "Симон Петлюра. 1879-1926" створена спільними зусиллями Музею Української революції 1917-1921 років та Українського інституту національної пам'яті. Участь у її відкритті взяли народні депутати Микола Княжицький, Олег Медуниця, Ігор Артюшенко, Андрій Левус, старший науковий співробітник Інституту історії України НАН України Сергій Кот, керівник Музею Української революції 1917 - 1921 рр. Олександр Кучерук, голова Українського інституту національної пам'яті Володимир В'ятрович. 

"Петлюра – перший серед українських лідерів, кого російський більшовизм знищив як один із символів Української революції. Його ім'я досі оповите міфами й сфальшованими звинуваченнями, покликаними дискредитувати не лише самого Петлюру, а й ідею державної незалежності України. На жаль, ці міфи все ще мають вплив на суспільство та владу", – зазначив на відкриті один з авторів виставки, голова Правління Фундації імені Олега Ольжича Сергій Кот. 

Водночас, як зауважив начальник управління наукового забезпечення УІНП Ярослав Файзулін, таке "повернення" Симона Петлюри в стіни українського парламенту "свідчить, що хоча б частина українських політиків звертаються до досвіду державотворення часів Української Народної Республіки". Принаймні, виставка "Симон Петлюра. 1879-1926" надає їм додаткову можливість зробити це.

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.