Повторне перейменування декомунізованих населених пунктів суперечитиме чинному законодавству - УІНП
Окремі лобістські групи упродовж останнього часу здійснюють спроби ініціювати у Верховній Раді повторне перейменування деяких населених пунктів, що змінили свої назви в рамках декомунізації. Представники Українського інституту національної пам’яті наголошують, що такі дії суперечать чинному законодавству України.
"На перейменовані в ході реформи декомунізації населені пункти та райони дія перехідних положень закону "Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки", зрозуміло, не поширюється.
Тому всі питання, пов'язані з теоретичною зміною назви для них у майбутньому, регулюються нормами загального законодавства, а саме – Законом України "Про географічні назви"", – пояснює юрист Українського інституту національної пам'яті Сергій Рябенко.
Відповідно до частини одинадцятої статті 5 закону "Про географічні назви", "перейменування географічних об’єктів здійснюється у випадку:
- повторення назв однорідних географічних об’єктів у межах однієї адміністративно-територіальної одиниці;
- необхідності повернення окремим географічним об’єктам їхніх історичних назв;
- істотної зміни функції або призначення географічного об’єкта;
- необхідності приведення назви географічного об’єкта у відповідність із вимогами Закону України "Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки".
Інститут національної пам’яті наголошує, що зазначений перелік підстав для перейменування населених пунктів та районів є вичерпним. Він не передбачає повторного перейменування тих населених пунктів чи районів, чиї назви були змінені в ході реформи декомунізації.
"Крім того, частина дванадцята статті 5 Закону України "Про географічні назви" визначає, що перейменування географічних об’єктів, крім випадків приведення їх назв у відповідність до вимог декомунізаційного законодавства, здійснюється з урахуванням думки більшості населення відповідно до закону про референдуми, – зазначає Сергій Рябенко. – Однак, станом на сьогоднішній день проведення будь-яких місцевих референдумів є неможливим через відсутність спеціального закону".
Таким чином, повторне перейменування декомунізованих населених пунктів або районів всупереч вимогам статті 5 Закону України "Про географічні назви" є неможливим та суперечитиме діючому законодавству. При чому це стосується як ухвалення нової постанови Верховної Ради, так і "внесення змін" до вже проголосованої постанови, яка набрала чинності.
