АНОНС: Із цієї суботи в радіоефірі аналізуватимуть 25 років української незалежності

«Лекторій: 500 хвилин про Україну» – це спільний проект Українського радіо, громадської організації «Інформаційні ініціативи» та Українського інституту національної пам’яті.

У проекті візьмуть участь Левко Лук'яненко, Богдан Гаврилишин, Олесь Доній, Володимир Фесенко, Олег Рибачук, Володимир В'ятрович, Сергій Квіт, Тарас Чорновіл та багато інших непересічних особистостей нашого часу. Всього – 25 лекторів, по одному на кожен випуск. 

Перед ними стоїть завдання не стільки згадати ключові події, описати найбільші досягнення та затаврувати прикрі прорахунки, як узагальнити й систематизувати прожите нами 25-річчя. Й таким чином зрозуміти наше сьогодення. А відтак звести до мінімуму споконвічну українську звичку наступати на одні й ті ж "граблі". 

 

Кожен лектор розкриватиме певну тему, здебільшого – явища чи події, до яких долучився особисто. Левко Лук'яненко розповість про те, як відбувалося ухвалення Декларації про державний суверенітет. Тарас Стецьків поділиться досвідом польового командира Помаранчевої революції.

Ігор Осташ – як формувалася дипломатична служба незалежної України. Володимир В'ятрович – як реформа декомунізації стимулювала переосмислення минулого. Це – лише кілька прикладів. Щоб дізнатися про всіх спікерів і теми – стежте за проектом! 

Кожен гість радіопрограми матиме 1200 секунд. Всі 25 програм утворюють разом лекторій тривалістю 500 хвилин.Перший випуск вийде в ефір Першого каналу Українського радіо вже цієї суботи, 30 липня, о 19.30. Далі лекції звучатимуть в радіоефірі щодня, о цій же годині. 

Також аудіозаписи публікуватимуться на сайтах lector.pro та memory.gov.ua.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.