АНОНС: Із цієї суботи в радіоефірі аналізуватимуть 25 років української незалежності

«Лекторій: 500 хвилин про Україну» – це спільний проект Українського радіо, громадської організації «Інформаційні ініціативи» та Українського інституту національної пам’яті.

У проекті візьмуть участь Левко Лук'яненко, Богдан Гаврилишин, Олесь Доній, Володимир Фесенко, Олег Рибачук, Володимир В'ятрович, Сергій Квіт, Тарас Чорновіл та багато інших непересічних особистостей нашого часу. Всього – 25 лекторів, по одному на кожен випуск. 

Перед ними стоїть завдання не стільки згадати ключові події, описати найбільші досягнення та затаврувати прикрі прорахунки, як узагальнити й систематизувати прожите нами 25-річчя. Й таким чином зрозуміти наше сьогодення. А відтак звести до мінімуму споконвічну українську звичку наступати на одні й ті ж "граблі". 

 

Кожен лектор розкриватиме певну тему, здебільшого – явища чи події, до яких долучився особисто. Левко Лук'яненко розповість про те, як відбувалося ухвалення Декларації про державний суверенітет. Тарас Стецьків поділиться досвідом польового командира Помаранчевої революції.

Ігор Осташ – як формувалася дипломатична служба незалежної України. Володимир В'ятрович – як реформа декомунізації стимулювала переосмислення минулого. Це – лише кілька прикладів. Щоб дізнатися про всіх спікерів і теми – стежте за проектом! 

Кожен гість радіопрограми матиме 1200 секунд. Всі 25 програм утворюють разом лекторій тривалістю 500 хвилин.Перший випуск вийде в ефір Першого каналу Українського радіо вже цієї суботи, 30 липня, о 19.30. Далі лекції звучатимуть в радіоефірі щодня, о цій же годині. 

Також аудіозаписи публікуватимуться на сайтах lector.pro та memory.gov.ua.

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер А. Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.