АНОНС: Із цієї суботи в радіоефірі аналізуватимуть 25 років української незалежності

«Лекторій: 500 хвилин про Україну» – це спільний проект Українського радіо, громадської організації «Інформаційні ініціативи» та Українського інституту національної пам’яті.

У проекті візьмуть участь Левко Лук'яненко, Богдан Гаврилишин, Олесь Доній, Володимир Фесенко, Олег Рибачук, Володимир В'ятрович, Сергій Квіт, Тарас Чорновіл та багато інших непересічних особистостей нашого часу. Всього – 25 лекторів, по одному на кожен випуск. 

Перед ними стоїть завдання не стільки згадати ключові події, описати найбільші досягнення та затаврувати прикрі прорахунки, як узагальнити й систематизувати прожите нами 25-річчя. Й таким чином зрозуміти наше сьогодення. А відтак звести до мінімуму споконвічну українську звичку наступати на одні й ті ж "граблі". 

 

Кожен лектор розкриватиме певну тему, здебільшого – явища чи події, до яких долучився особисто. Левко Лук'яненко розповість про те, як відбувалося ухвалення Декларації про державний суверенітет. Тарас Стецьків поділиться досвідом польового командира Помаранчевої революції.

Ігор Осташ – як формувалася дипломатична служба незалежної України. Володимир В'ятрович – як реформа декомунізації стимулювала переосмислення минулого. Це – лише кілька прикладів. Щоб дізнатися про всіх спікерів і теми – стежте за проектом! 

Кожен гість радіопрограми матиме 1200 секунд. Всі 25 програм утворюють разом лекторій тривалістю 500 хвилин.Перший випуск вийде в ефір Першого каналу Українського радіо вже цієї суботи, 30 липня, о 19.30. Далі лекції звучатимуть в радіоефірі щодня, о цій же годині. 

Також аудіозаписи публікуватимуться на сайтах lector.pro та memory.gov.ua.

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.