В Україні вперше розкопали трипільську майстерню з обробки металу. ФОТО

В Кам'янці-Подільському (Хмельницька область) археологи знайшли ливарню часів пізньої трипільської культури. Вік розкопаної майстерні оцінюють майже в 6 тисяч років. Це перша трипільська ливарня, виявлена в Україні.

Про це на сторінці у ФБ повідомили представники Кам'янець-Подільської архітектурно-археологічної експедиції.

Археологи зазначають, що ливарню віком 3800-3600 років до н.е. знайшли в самому центрі історичного Кам'янця-Подільського, на площі Польський ринок.

"Вперше в Україні виявлена металообробна майстерня трипільської культури", - наголосив автор відкриття, старший науковий співробітник Інституту археології НАНУ Дмитро Черновіл.

Знайдені артефакти

В розкопі виявлено 3 фрагменти тигелів і 6 фрагментів мідних пластин.

Також було знайдено мідний шлак та кістки, на яких є сліди міді.

Місце сенсаційної знахідки

За словами дослідників, знахідка стосується так званої "шипинецької групи" - пізнього періоду трипільської культури.

За 20 км від Кам'янця, біля села Лука-Врублевецька розташовувалося одне з поселень культури Кукутень-Трипілля. Після Другої світової воно було розкопане радянськими археологами, пізніше затоплене Дністровським водосховищем

"В цій частині міста культурний шар залишався непорушним, - додали археологи. - Північна частина Польського ринку, як і його периметр, ніколи не забудовувались. Це не перший майданчик цього часу [культури Кукутені-Трипілля], що досліджувався в межах цієї території".

ТАКОЖ: Фальсифікаціям - ні. Про трипільську культуру та "арійство"

Інше за темами "МІДНА ДОБА" та "АРХЕОЛОГІЯ"

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.