Виставка “Українська Друга світова” “переїде” із залізничного вокзалу на Хрещатик

На площі перед Київською міською державною адміністрацією експозиція запрацює у п’ятницю, 23 вересня, напередодні 75-тих роковин вибухів на Хрещатику.

Будівлі на головній вулиці столиці, заміновані радянськими спецслужбами перед відходом із Києва, почали вибухати 24 вересня 1941 року. Величезні пожежі,  через нестачу відповідної техніки, тривали майже два тижні.

Тоді в районі Хрещатика було зруйновано більше трьохсот будівель. Тисячі киян залишилися без даху над головою.

 Руїни Хрещатика, 1941 рік

Історія вибухів у Києві після його окупації нацистами та інші важливі події Другої світової досі сприймаються багатьма крізь призму радянської пропаганди. Спростування міфів, донесення глядачам правдивих факти про події цієї війни – завдання, які виконує виставка "Українська ІІ світова".

Створена до 70-річчя завершення війни, експозиція за минулий рік була презентована у численних українських містах. Востаннє її можна було побачити на Центральному залізничному вокзалі Києва. На площі перед КМДА виставка триватиме до 3 жовтня.

 "Українська Друга світова" на Хрещатику

Нагадаємо, над виставкою працювали історики Володимир В’ятрович, Сергій Громенко, Максим Майоров, Василь Павлов, Вікторія Яременко (Український інститут національної пам’яті), Ігор Бігун (Центр досліджень визвольного руху), Лариса Зарічняк. Дизайн Ольги Сало.

Також поглиблену інформацію про український вимір Другої світової можна знайти на спеціалізованому сайті за лінком: http://www.ww2.memory.gov.ua/.

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер А. Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.