Івана Дзюбу нагородили медаллю Андрея Шептицького. ФОТО

Ініціатива “Українсько-єврейська зустріч” нагородила українського дисидента, літературознавця, державного діяча Івана Дзюбу медаллю Митрополита Андрея (Шептицького).

Про це повідомляє сайт Ініціативної групи "Першого грудня", куди входить Іван Дзюба.

Дзюба отримав нагороду за те, що виступив на мітингу 29 вересня 1966 р. в Бабиному Яру та закликав до вшанування пам'яті єврейських жертв нацистських розстрілів і скріплення співпраці між українським і єврейським народами.

Це було в той час, коли офіційна комуністична влада Голокост і єврейські жертви Другої світової війни обходила мовчанкою. 

Фрагмент інформаційного повідомлення КГБ від 30 вересня 1966 року про мітинг у Бабиному Яру з нагоди вшанування 25-х роковин трагедії

"На думку пана Дзюби, висловлену ще в ті радянські часи, це була спільна трагедія обох народів, яку жоден не має права забути", - передає Ініціативна група. 

Медаль Іванові Дзюбі вручала віце-прем’єр-міністр України Іванна Климпуш-Цинцадзе, яка відзначила: "Пишаюся тим, що маємо таких велетів, як Іван Дзюба, що хоч через не одне десятиліття, але вклоняємося таки йому за позицію, за честь".

Іван Дзюба під час церемонії нагородження. Фото: "Фейсбук" Іванни Климпуш-Цинцадзе

Нагорода, заснована спільно єврейською громадою та Українською греко-католицькою церквою, присуджується тим, хто найбільше прислужився справі українсько-єврейського примирення.

"Українсько-єврейська зустріч" (UJE — "Ukrainian Jewish Encounter") є організованою на приватних засадах багатонаціональною ініціативою, що розпочала своє існування 2008 р. як спільний проект, в якому беруть участь українці єврейського та християнського походжень і представники інших націй — в Україні, в Ізраїлі та у діаспорах.

Її діяльність об’єднує вчених, громадських лідерів, митців, уряди та ширшу громадськість у намаганні сприяти зміцненню і поглибленню стосунків між двома народами.

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер А. Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.