У Києві обіцяють поставити пам'ятник Симону Петлюрі

Уряд ухвалив спорудження пам'ятника Голові Директорії Української Народної Республіки і Головному отаману Армії УНР Симону Петлюрі.

Про це повідомляє ЛИГА. Новости з посиланням на міністра культури Євгена Нищука. Відповідне рішення ухвалив Кабінет Міністрів України під час засідання із планування заходів щодо відзначення 100-ї річниці початку Української революції 1917-1921 років.

"Проект передбачає проведення заходів протягом  1917-1921 років, спорудження в Києві пам'ятника Соборності, меморіалів і пам'ятників в регіонах, спорудження в місті Києві пам'ятника Симону Петлюрі, а також пам'ятних знаків учасників Української національної революції 1917-1921 років", - сказав Євген Нищук.

Нагадаємо, що указ, який оголошує наступний рік роком Української революції 1917-1921 років,  22 січня 2016 року підписав президент Петро Порошенко. Він також доручив закінчити проектування і спорудження в Києві пам'ятника Соборності України, урочисте відкриття якого заплановано до 100-річчя проголошення Акту злуки УНР і ЗУНР 22 січня 2019 року.  

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.