У Києві обіцяють поставити пам'ятник Симону Петлюрі

Уряд ухвалив спорудження пам'ятника Голові Директорії Української Народної Республіки і Головному отаману Армії УНР Симону Петлюрі.

Про це повідомляє ЛИГА. Новости з посиланням на міністра культури Євгена Нищука. Відповідне рішення ухвалив Кабінет Міністрів України під час засідання із планування заходів щодо відзначення 100-ї річниці початку Української революції 1917-1921 років.

"Проект передбачає проведення заходів протягом  1917-1921 років, спорудження в Києві пам'ятника Соборності, меморіалів і пам'ятників в регіонах, спорудження в місті Києві пам'ятника Симону Петлюрі, а також пам'ятних знаків учасників Української національної революції 1917-1921 років", - сказав Євген Нищук.

Нагадаємо, що указ, який оголошує наступний рік роком Української революції 1917-1921 років,  22 січня 2016 року підписав президент Петро Порошенко. Він також доручив закінчити проектування і спорудження в Києві пам'ятника Соборності України, урочисте відкриття якого заплановано до 100-річчя проголошення Акту злуки УНР і ЗУНР 22 січня 2019 року.  

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер А. Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.