У центрі Москви встановили пам’ятник Володимиру Великому. ФОТО

4 листопада на Боровицькій площі Москви відбулася церемонія відкриття пам’ятника князю Володимиру.

Про це повідомляє Интерфакс. В урочистій церемонії взяли участь президент Росії Володимир Путін, прем’єр-міністр Дмитро Медведєв, патріарх Московський Кирило, міністр культури Володимир Мединський та міський голова Москви Сергій Собянін.

У своєму виступі Путін заявив, що російське суспільство повинне протистояти "сучасним викликам і загрозам", слідуючи духовним заповітам князя Володимира. Російський президент підкреслив, що  Володимир Великий ввійшов в історію як збирач руських земель і далекоглядний політик, який заклав підвалини сильної, єдиної та централізованої держави.

Крім того, російський президент назвав київського князя "нашим видатним предком" і "духовним засновником держави Російської".

"Це велика, значна подія і для Москви, і для всієї нашої країни, і для всіх наши співвітчизників. Новий памятник – данина поваги нашому видатному предкові. Особливо шанованому святому, державному діячеві та воїну, духновному засновнику держави Російської", відзначив Путін.

Пам'ятник князю Київському Володимиру Великому на Боровицькій площі в Москві. Фото: ТАСС

Урочисте відкриття було приурочене до Дня народної єдності Росії - свята, яке запровадили в 2005 році на честь вигнання польських військ із Москви у 1612 році, завдяки чому згодом на московський престол зійшов цар Михайло Романов.

Після виступу Путіна патріарх Кирило освятив монумент Володимиру. При цьому патріарх всіляко підкреслював "єдність народів історичної Русі":

 "Памятник князю Володимиру – це символ єдності всіх народів, батьком яких він є. А це народи історичної Русі, що нині проживають в межах кордонів багатьох  держав. Памятник батькові може бути всюди, де живуть його діти, в цьому немає жодної суперечності, але погано, коли діти забувають, що в них один батько",  передає слова глави російської церкви "Говорит Москва".

Міністерство закордонних справ України відреагувало на факт відкриття памятника Володимиру Великому в Москві з іронією.

"Не забувайте, як виглядає справжній монумент князю Володимиру. Київ приніс православ'я на Русь. Добре нагадування для Росії",  цей запис ретвітнули українські дипломати на офіційну англомовну сторінку МЗС у "Твіттері"

Пам’ятник князю Володимиру Великому постав з ініціативи Російського військово-історичного товариства та московської влади. Відповідне рішення міської думи з’явилося в лютому 2015 року. Остаточно з місцем встановлення – Боровицькою площею – московські урядовці визначилися 9 вересня 2015 року.

Протягом першої половини 2016 року тривали консультації з ЮНЕСКО та правки в проект монумента, відповідно до рекомендацій організації. Остаточно було затверджено спорудження пам’ятника заввишки 17, 75 м за проектом Салавата Щербакова.

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер А. Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.