Дніпро позбувся меморіальних дощок Брежнєву та Щербицькому. ФОТО

У Дніпрі демонтували меморіальні дошки Генеральному секретареві ЦК КПР Леоніду Брежнєву та Першому секретареві ЦК КПУ Володимиру Щербицькому.

Про це повідомляє "Радіо Свобода". Дошки розміщувалися на Алеї слави поблизу обласної держадміністрації. Окрім знаків на честь радянських високопосадовців комунальники також декомунізували дошки, які розповідали про будівництво підприємств під егідою Компартії СРСР.

Демонтаж здійснено на виконання "закону про декомунізацію". Передбачається, що в подальшому дошки Брежнєву, Щербицькому та таблички з написами про діяльність ЦК Компартії стануть експонатами парку радянського періоду, який планують створити в місті.

А на їхньому місці, заявили в КП "Муніципальна поліція", встановлять меморіальні дошки дніпрянам, які зробили внесок у розвиток України.

Фото: Радіо Свобода

Нагадаємо, що площу 80-річчя Дніпропетровської області відкрили у вересні 2012 року в м. Дніпрі. У центрі майдану розташували композицію з восьми бетонних стел, на яких розмістили 15 бронзових барельєфів діячів, які, на думку авторів, прославили область.

Поруч із істориком Дмитром Яворницьким, головним консруктором ОКБ "Південне" Михайлом Янгелем, письменником Олесем Гончаром опинилися барельєфи генсека КПРС (1964-1982) Леоніда Брежнєва, першого комуніста УРСР (1972-1989) Володимира Щербицького та другого президента України (1994-2004) Леоніда Кучми.

Як повідомлялося раніше, в Миколаєві радянську зірку на будівлі ОДА замінили на Державний герб України.

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер Леонід Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.