Філатов: Єдиний варіант перейменування Дніпропетровська - "Дніпро"

Єдиною прийнятною новою назвою міста Дніпропетровськ може бути Дніпро.

Про це новообраний мер Дніпропетровська Борис Філатов заявив в інтерв'ю Українській службі ВВС.

"Єдиний прийнятний варіант, який може бути, - це "Дніпро". Все інше не буде сприйнято, це однозначно", - зазначив міський голова. - Зараз ніхто не асоціює назву міста з Петровським. Це вже злилося у ім'я власне. Тому - будемо думати".

За словами Філатова, Дніпропетровськ - єдине місто в країні, у якого немає визначеного імені і визначеної дати заснування.

"Якщо ми говоримо про офіційну дату заснування - 1776 рік - то ми всі чудово розуміємо, що вона була вигадана штучно: Леоніду Іллічу [Брежнєву] просто хотілося великого свята, і під це підігнали 200-річчя міста", - підкреслив мер.

Він нагадав, що на території Дніпропетровська і до 1776 року існували великі поселення - наприклад, Самар-Богородицька фортеця або Кодак, які в певний час були "навіть більшими за славне місто Чернігів".

"До Катеринослава [назва імперських часів - ІП] ми повернутися не можемо, тому що Катерина була імператрицею, що знищила останні залишки козацької вольниці, української державності", - наголосив Філатов.

Він також додав, що міська рада до 21 листопада не встигла ухвалити рішення щодо нової назви, як передбачає закон, тож тепер цим має займатися виключно Верховна Рада, а не міський голова.

Нагадаємо, в листопаді 2015 року Філатов заявив, що перейменування міста не повинно нав'язуватись, якщо більшість мешканців - проти.

В лютому 2014 року міська рада Дніпропетровська проголосувала за перейменування центральної площі міста з Леніна на Героїв Майдану.

У вересні 2015 року міська рада Артемівська (Донецька область) проголосувала за повернення місту його історичної назви Бахмут.

У жовтні 2015 року депутати міської ради Дзержинська (Донецька область) перейменували місто в Торецьк.

Ці рішення повинна затвердити своїм голосуванням Верховна Рада.

Декомунізаційні закони, серед яких є й закон про заборону пропаганди комуністичного і націонал-соціалістичного (нацистського) режимів, а також їхньої символіки, вступили в дію 21 травня 2015 року.

Фахівці Українського інститут національної пам'яті створили інтерактивну карту з 877 населених пунктів, які мали бути перейменовані до 21 листопада.

Серед них був і Дніпропетровськ, названий у 1926 році на часть голови Центрального виконавчого комітету [уряду] Української соціалістичної радянської республіки в 1920-1938 роках Григорія Петровського.

ТАКОЖ: Дніпропетровськ - місто без історії. ЛЕКЦІЯ

Про Невідомого Солдата

Є вислів "війна закінчиться тоді, коли буде похований останній солдат". Він далекий від реальності. Насправді жодна війна не закінчена. Тому могила невідомому солдату - це важливий символ, адже це пам'ятник усім - і тим, хто поки що невідомий, і тим, кого ми ніколи не знатимемо по імені.

Пам’яті Ольги Стокотельної: "Нехай назавжди твоє добре ім’я буде між людьми"

В історії українського Руху опору 70-80 років ХХ століття особливе місце належить Ользі та Павлові Стокотельним – особам, які були відданими ідеалам вільної та незалежної України й поєднали своє життя з відомими дисидентами, правозахисниками Надією Світличною та Миколою Горбалем. У квітні цього року Ользі та Павлові мало б виповнитися 162… Саме так двійнята Стокотельні рахували свої роки. Та не судилась. 20 грудня 2023 року Ольга покинула цей світ. Цьогоріч Павло вперше за 81 рік буде свій день народження зустрічати сам.

Як співробітники КГБ намагалися зробити з Івана Багряного «червоного»

У 1950–1960-х роках органи МГБ/КГБ СССР намагалися схилити до співпраці, відмови від антирадянської діяльності й повернення до Радянського Союзу діячів культури, науки і літератури, які опинилися в еміграції. А в разі невдачі розробляли заходи з їх компрометації і навіть ліквідації. Одним із об'єктів такої оперативної розробки був відомий політичний діяч і письменник Іван Багряний.

"Звичайний фашизм": розбір тез про "священную войну" Росії проти України та Заходу

Один із важливих етапів у формуванні російської квазірелігійної доктрини "русского мира", яка за задумом має стати офіційною державною та релігійною ідеологією путінської Росії, відбувся 27 березня 2024 року. У цей день сталася знакова подія – у Залі церковних соборів Храму Христа Спасителя у Москві під головуванням Московського патріарха Кирила було офіційно затверджено "Наказ XXV Всесвітнього російського народного собору", який отримав назву "Настоящее и будущее Русского мира".