Філатов: Єдиний варіант перейменування Дніпропетровська - "Дніпро"

Єдиною прийнятною новою назвою міста Дніпропетровськ може бути Дніпро.

Про це новообраний мер Дніпропетровська Борис Філатов заявив в інтерв'ю Українській службі ВВС.

"Єдиний прийнятний варіант, який може бути, - це "Дніпро". Все інше не буде сприйнято, це однозначно", - зазначив міський голова. - Зараз ніхто не асоціює назву міста з Петровським. Це вже злилося у ім'я власне. Тому - будемо думати".

За словами Філатова, Дніпропетровськ - єдине місто в країні, у якого немає визначеного імені і визначеної дати заснування.

"Якщо ми говоримо про офіційну дату заснування - 1776 рік - то ми всі чудово розуміємо, що вона була вигадана штучно: Леоніду Іллічу [Брежнєву] просто хотілося великого свята, і під це підігнали 200-річчя міста", - підкреслив мер.

Він нагадав, що на території Дніпропетровська і до 1776 року існували великі поселення - наприклад, Самар-Богородицька фортеця або Кодак, які в певний час були "навіть більшими за славне місто Чернігів".

"До Катеринослава [назва імперських часів - ІП] ми повернутися не можемо, тому що Катерина була імператрицею, що знищила останні залишки козацької вольниці, української державності", - наголосив Філатов.

Він також додав, що міська рада до 21 листопада не встигла ухвалити рішення щодо нової назви, як передбачає закон, тож тепер цим має займатися виключно Верховна Рада, а не міський голова.

Нагадаємо, в листопаді 2015 року Філатов заявив, що перейменування міста не повинно нав'язуватись, якщо більшість мешканців - проти.

В лютому 2014 року міська рада Дніпропетровська проголосувала за перейменування центральної площі міста з Леніна на Героїв Майдану.

У вересні 2015 року міська рада Артемівська (Донецька область) проголосувала за повернення місту його історичної назви Бахмут.

У жовтні 2015 року депутати міської ради Дзержинська (Донецька область) перейменували місто в Торецьк.

Ці рішення повинна затвердити своїм голосуванням Верховна Рада.

Декомунізаційні закони, серед яких є й закон про заборону пропаганди комуністичного і націонал-соціалістичного (нацистського) режимів, а також їхньої символіки, вступили в дію 21 травня 2015 року.

Фахівці Українського інститут національної пам'яті створили інтерактивну карту з 877 населених пунктів, які мали бути перейменовані до 21 листопада.

Серед них був і Дніпропетровськ, названий у 1926 році на часть голови Центрального виконавчого комітету [уряду] Української соціалістичної радянської республіки в 1920-1938 роках Григорія Петровського.

ТАКОЖ: Дніпропетровськ - місто без історії. ЛЕКЦІЯ

"Найстаріший з нині живих...": Історія Балтійського кубку

Після закінчення Першої світової війни нове дихання отримали ігрові командні види спорту. Битви з полів, найстрашнішої на той момент війни, переміщуються на футбольні стадіони. Нове покоління запальних ентузіастів-організаторів продукує ідеї континентальних і регіональних турнірів як для клубів, так і для національних збірних. Не виключенням був і Балтійський регіон. Тут на просторах понівечених, не лише світовою війною, а й роками кривавих війн за незалежність, народжується ідея власного Балтійського кубку.

«Ми продовжуємо боротьбу і маємо всі шанси переломити хід історії та встояти», - історик та офіцер ЗСУ Ігор Макарчук

Історик-археолог та реконструктор, дослідник Українських визвольних змагань початку ХХ ст. Ігор Макарчук у 2022 році поставив на паузу аспірантуру та пішов до війська. Раніше Ігор разом із побратимами з «Пласту» одягав військові однострої часів УНР і відтворював знакові події та битви тієї доби. Нині він носить піксель як офіцер однієї з бригад ЗСУ. І відчуває чимало паралелей між тією та цією війною: «Як сто років тому, так і зараз — боротьба триває і ворог той самий».

Коли оголосили останній відбій. Уривок із книжки "Демобілізовані" Алана Олпорта

Демобілізація – це окрема битва, якої у жодному разі не можна програти. Які зміни переживало суспільство Великої Британії після Другої світової війни? Як демобілізовані адаптовувались до мирного життя? Про важку дорогу від війни до миру йдеться у книжці британського історика Алана Олпорта "Демобілізовані: повернення додому після Другої світової війни", яка у січні побачить світ у видавництві "Локальна історія".

Биківня: таємне місце масових поховань жертв сталінського терору

Історія Биківнянських могил — це історія місця масових поховань жертв сталінського терору, яке було приховане від суспільства протягом багатьох років. Биківня — це місце-символ, де були поховані голоси, яких змусили замовкнути. Це не просто могили, це багато людей, кожен із яких міг змінити щось у світі.