Із дна Тихого океану зникло кілька затонулих кораблів часів Другої світової

Останки кількох військових кораблів, що затонули в ході боїв на Тихому океані під час Другої світової війни, зникли безслідно з морського дна.

Зниклі судна водолази знайшли у 2002 році коло берегів Індонезії, передає CNN. Пропажу помітили під час експедиції з підготовки відзначення 75-ї річниці битви в Яванському морі, яку відзначатимуть 2017 року.

Міністерство оборони Нідерандів підтвердило, що зникли уламки крейсерів "Де Рейтер", "Ява" й ескадрового міноносця "Кортенар".

Ні підводна фотозйомка, ні застосування сонару не змогли поки допомогти знайти сліди загиблих кораблів.

Видання "The Guardian", крім того, повідомляє про зникнення двох британських кораблів: крейсера  "Ексітер" та есмінця "Енкаунтер", а також американської субмарини. Корпус 1405-тонного британського міноносця "Електра" теж хтось обчистив, хоча його уламок залишився на місці.

Есмінець Королівських ВМС Нідерландів "Кортенар" було названо на честь голландського адмірала ХVII ст. Егберта Бартоломеуса Кортенара

"Міністерство оборони дуже шкодує за втратою кораблів. Зрештою, до цієї проблеми слід ставитися увагою, оскільки йдеться про дуже важливе військове поховання", — заявив речник Міноборони Нідерландів.

Речник Міністерства оборони Великої Британії розповів CNN: "Уряд Сполученого Королівства засуджує несанкціоноване втручання в усі затонулі судна, які містять людські останки. Ми зв’язувалися із владою Індонезії, щоб висловити наше серйозне занепокоєння цією новиною і вимагати розслідування цих повідомлень та вживання відповідних заходів, аби місце загибелі суден більше ніхто не турбував".

Міжнародне законодавство забороняє оскверняти рештки затонулих військових кораблів, військові могили та подібні артефакти, оскільки це завдає страждань родичам загиблих на борту.

Корабель Її Величності крейсер "Ексітер" (1929 рік)

"Ніхто не повинен турбувати рештки військових кораблів, а ті, хто втратив життя на борту, повинні мати можливість спочивати з миром", — додали в британському міноборони.  

У CNN припускають, що рештки кораблів порізали на брухт ласі на алюміній, сталь і латунь "чорні археологи"-водолази. Уже зафіксовано кілька таких прецедентів із 2012 року, зокрема із затонулими кораблями Королівських ВМС "Прінс Оф Вейлс" та "Ріпалс". 

Битва в Яванському морі між флотами Великої Британії, США, Голландії та Австралії з одного боку та Японії — з іншого відбулася 27 лютого 1942 року. Вона завершилася нищівною поразкою Союзників: вони втратили щонайменше 10 кораблів і 2173 моряків загиблими. Ця битва була найбільшою перемогою японського флоту на Тихому океані за часи Другої світової війни.

Емісар ГКЧП. Таємні переговори в кабінеті у Кравчука

За версією Крючкова, Кравчук сам був ініціато­ром введення надзвичайного стану в кількох областях України. І шеф КГБ переконав його цього не робити. Те, що згадували Кравчук, Масик і генерал Шариков, у деталях збігалося. Версія Крючкова суперечила версії Варенникова, а вони обидві — суперечили тому, що роз­повідала решта присутніх у кабінеті Кравчука.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.