Із дна Тихого океану зникло кілька затонулих кораблів часів Другої світової

Останки кількох військових кораблів, що затонули в ході боїв на Тихому океані під час Другої світової війни, зникли безслідно з морського дна.

Зниклі судна водолази знайшли у 2002 році коло берегів Індонезії, передає CNN. Пропажу помітили під час експедиції з підготовки відзначення 75-ї річниці битви в Яванському морі, яку відзначатимуть 2017 року.

Міністерство оборони Нідерандів підтвердило, що зникли уламки крейсерів "Де Рейтер", "Ява" й ескадрового міноносця "Кортенар".

Ні підводна фотозйомка, ні застосування сонару не змогли поки допомогти знайти сліди загиблих кораблів.

Видання "The Guardian", крім того, повідомляє про зникнення двох британських кораблів: крейсера  "Ексітер" та есмінця "Енкаунтер", а також американської субмарини. Корпус 1405-тонного британського міноносця "Електра" теж хтось обчистив, хоча його уламок залишився на місці.

Есмінець Королівських ВМС Нідерландів "Кортенар" було названо на честь голландського адмірала ХVII ст. Егберта Бартоломеуса Кортенара

"Міністерство оборони дуже шкодує за втратою кораблів. Зрештою, до цієї проблеми слід ставитися увагою, оскільки йдеться про дуже важливе військове поховання", — заявив речник Міноборони Нідерландів.

Речник Міністерства оборони Великої Британії розповів CNN: "Уряд Сполученого Королівства засуджує несанкціоноване втручання в усі затонулі судна, які містять людські останки. Ми зв’язувалися із владою Індонезії, щоб висловити наше серйозне занепокоєння цією новиною і вимагати розслідування цих повідомлень та вживання відповідних заходів, аби місце загибелі суден більше ніхто не турбував".

Міжнародне законодавство забороняє оскверняти рештки затонулих військових кораблів, військові могили та подібні артефакти, оскільки це завдає страждань родичам загиблих на борту.

Корабель Її Величності крейсер "Ексітер" (1929 рік)

"Ніхто не повинен турбувати рештки військових кораблів, а ті, хто втратив життя на борту, повинні мати можливість спочивати з миром", — додали в британському міноборони.  

У CNN припускають, що рештки кораблів порізали на брухт ласі на алюміній, сталь і латунь "чорні археологи"-водолази. Уже зафіксовано кілька таких прецедентів із 2012 року, зокрема із затонулими кораблями Королівських ВМС "Прінс Оф Вейлс" та "Ріпалс". 

Битва в Яванському морі між флотами Великої Британії, США, Голландії та Австралії з одного боку та Японії — з іншого відбулася 27 лютого 1942 року. Вона завершилася нищівною поразкою Союзників: вони втратили щонайменше 10 кораблів і 2173 моряків загиблими. Ця битва була найбільшою перемогою японського флоту на Тихому океані за часи Другої світової війни.

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер А. Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.