Міністр культури РФ боїться розпаду країни через "фальсифікацію історії"

Міністр культури Росії Володимир Мединський вважає, що "фальсифікація історії" може призвести до того, що Росія втратить свою територію та суверенітет.

Про це він заявив в інтерв’ю "Интерфаксу" 16 листопада, передає "Сноб".  

"Кінцевою метою фальсифікації історії стане розчленування країни, позбавлення нас території, суверенітету. Том ущо тільки так, поселивши інформаційний вірус у наші голови, презирство до своєї історії, своїх батьків, можна зруйнувати країну. Через це ми вже проходили в 1991 році", — заявив урядовець.

Що пан Мединський має на увазі під фальсифікаціями історії, стає зрозуміло з його оцінки двох виставок до 75-річчя Битви під Москвою, які відкрилися 17 листопада.

"Рівно 75 років тому під Москвою стався легендарний бій панфіловської дивізії з фашистами, — розповів Мединський. — Невже йдеться про уточнення історичних неточностей? Невже настільки важливо з’ясувати, чи цього дня вранці було 28 чи 38 чоловік напередодні бою під Москвою,  чи, може, в бій вступила ціла рота, а залишилося в живих 39 бійців? Невже йдеться про ці деталі? <...> Йдеться про інше".

Як повідомляли ЗМІ, на початку жовтня 2016 року Мединський облаяв тих, хто ставить під сумнів "подвиг 28 панфіловців".

"Моє найглибше переконання полягає в тому, що навіть якби ця історія була вигадкою від початку й до кінця, навіть якби не було Панфілова, навіть якби не було нічого це свята легенда, якої просто не можна торкатися. А люди, які це роблять, це закінчені нікчеми", — заявив він тоді.

Однак ще в 2015 році Державний архів Російської Федерації на підставі документів Головної військової прокуратури СРСР довів, що жодного подвигу не було, а всю історію вигадали радянські журналісти.

Нагадаємо, що в кінці жовтня низка академіків РАН звинуватили Володимира Мединського в міфотворчості та лженауці та закликали позбавити посадовця ступеня доктора історичних наук.

Міністр освіти РФ Ольга Васильєва заявила, що викладання історії без міфологізації неможливе.

Емісар ГКЧП. Таємні переговори в кабінеті у Кравчука

За версією Крючкова, Кравчук сам був ініціато­ром введення надзвичайного стану в кількох областях України. І шеф КГБ переконав його цього не робити. Те, що згадували Кравчук, Масик і генерал Шариков, у деталях збігалося. Версія Крючкова суперечила версії Варенникова, а вони обидві — суперечили тому, що роз­повідала решта присутніх у кабінеті Кравчука.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.