Місцевий депутат заявив, що під державним прапором "у Львові німців зустрічали". ВІДЕО

Депутат Миколаївської обласної ради Микола Скорий образив державний прапор, заявивши, що "під ним німців у Львові зустрічали".

Під час засідання аграрної комісії облради депутати Микола Скорий (партія "Нова держава") та Юрій Кормишкін ("Наш край") зчепилися в словесній перепалці, передає "Четвертая власть".

Після взаємних обвинувачень Кормишкін нагадав, що під час першої сесії облради 3 грудня 2015 року Скорий не встав під час виконання державного гімну. Тоді той мотивував свою поведінку протестом проти війни на Донбасі.

Варто зазначити, що раніше Скорий був членом Комуністичної партії України, після заборони якої він обрався до облради від "Нової держави". До цієї лівої партії входять колишні члени КПУ, Прогресивної соціалістичної партії України та Союзу лівих сил.

Урешті-решт, Кормишкін звинуватив комуніста в неповазі до держави. На що Скорий відповів, що не поважає "бандерівський" прапор, тому що "під ним німців у Львові зустрічали", а  в нього є "своя партія і свої прапори".  

Як передає "Depo.Миколаїв", СБУ вже зацікавилася висловлюваннями Скорого. Його викликали на допит, призначений на 2 грудня, в рамках розслідування кримінального провадження за ч. 1 ст. 109 КК України (дії, вчинені з метою насильницької зміни чи повалення конституційного ладу).

Дивіться також:

Акт відновлення державності 30 червня 1941 року. Як це було

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер Леонід Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.