Полтавська облрада не підтримала перейменування премії ім. Лялі Убийвовк

Обласна рада Полтавщини не проголосувала за рішення відмінити обласну премію ім. Лялі Убийвовк та заснувати нову премію ім. Юрія Горліса-Горського.

Про це інформує інтернет-видання "Полтавщина". На засіданні 11 сесії Полтавської облради 9 грудня заступник голови ради Анатолій Ханко (ВО "Свобода") подав два проекти рішень.

Перший — "Про відміну рішення 17 сесії Полтавської облради від 17 липня 2013 року "Про премію Полтавської обласної ради імені Лялі Убийвовк".

Другий  проект передбачав заснування Полтавської обласної премії імені Юрія Горліса-Горського.

Мотивація Анатолія Ханка полягала в тому, що радянське підпілля не боролося за незалежну Україну, а крім того — в останні роки на премію ніхто не подавав робіт.

Ханка підтримав голова фракції "УКРОП" в обларді Сергій Соловей, заявивши, що 9 травня – це "перемога ГУЛАГу над Бухенвальдом".

Їм опонував депутат від "БПП" Петро Ворона, оскільки він вважає, що казати, ніби радянське підпілля не боролося за визволення України, – не можна. Утім, Ворона згоден, що премія "мертва" і тому голосував за її скасування.

Урешті-решт, обласна рада провалила голосування за обидва рішення через брак голосів. Депутати, які не голосували, належали переважно до "БПП", "Опозиційного блоку", "Рідного міста", "Аграрної партії України" та "Радикальної партії Олега Ляшка".

Прядко Валерій Григорович

За

За

Кірпосенко Костянтин Олегович

За

За

Скляр Ігор Дмитрович

За

За

Ханко Анатолій Миколайович

За

За

Біленький Олександр Юрійович

За

За

Соловей Сергій Андрійович

За

За

Шевчук Сергій Миколайович

За

За

Бобиль Володимир Валерійович

За

За

Мамоян Сергій Чолоєвич

За

За

Горжій Ігор Григорович

За

За

Холод Євгеній Миколайович

За

За

Авраменко Інна Леонідівна

За

За

Кибка Анатолій Анатолійович

За

За

Крутько Валентина Петрівна

За

За

Ківшик Олександр Петрович

Утримався

Утримався

Коросташов Олександр Григорович

За

Не голосував

Макаруша Наталія Миколаївна

За

За

Стасовський Василь Іванович

За

За

Чечель Валерій Юрійович

За

За

Скочко Віктор Миколайович

Утримався

Не голосував

Ворона Петро Васильович

За

За

Хоменко Василь Петрович

За

За

Удовіченко Олександр Васильович

Проти

Не голосував

Щуров Віктор Степанович

За

За

Жук Микола Григорович

За

За

Жук Сергій Миколайович

За

За

Микуця Тетяна Володимирівна

За

За

Мартиненко Віктор Петрович

За

За

Рябокінь Марина Анатоліївна

За

За

Власенко Анатолій Миколайович

За

За

Сухопар Лариса Іванівна

За

За

Близнюк Іван Федорович

За

За

Барчук Володимир Олексійович

За

За

Красюк Василь Федорович

Утримався

Утримався

Міщенко Михайло Іванович

За

За

Цибенко Володимир Григорович

Не голосував

Не голосував

Степаненко Ірина Вікторівна

Не голосував

Не голосував

Гаркавенко Олександр Михайлович

Не голосував

Не голосував

Діденко Олег Григорович

Не голосував

Не голосував

Тимоха Юрій Олександрович

Не голосував

Не голосував

Порохня Олексій Іванович

Не голосував

Не голосував

Путря Олександр Олексійович

Не голосував

Не голосував

Андрієнко Микола Іванович

Не голосував

Не голосував

Савченко Володимир Васильович

Не голосував

Не голосував

Бабак Віталій Анатолійович

Не голосував

Не голосував

Алексюк Олександр Леонідович

Не голосував

Не голосував

Кабачок Віталій Іванович

Не голосував

За

Пісоцький Андрій Анатолійович

Не голосував

Не голосував

Коваленко Геннадій Борисович

Не голосував

Не голосував

Овчаренко Людмила Миколаївна

Не голосував

Не голосував

Сиченко Олександр Володимирович

Не голосував

Не голосував

Василенко Мирослава Миколаївна

Не голосував

За

Рогов Руслан Миколайович

Не голосував

Ляшко Руслан Віталійович

Не голосував

Не голосував

Мухтаров Фахраддін Алладін-огли

Не голосував

Не голосував

Попельнюх Анатолій Федорович

Не голосував

Не голосував

Мінязев Вячеслав Данилович

Не голосував

Не голосував

Калюжний Валерій Володимирович

Не голосував

Не голосував

Бондар Микола Митрофанович

Не голосував

Не голосував

Бондар Микола Митрофанович

Не голосував

Не голосував

Полтавська облрада заснувала премію ім. Лялі Убийвовк 21 серпня 2013 року. Вона призначалася для відзначення "за вагомий особистий внесок у збереження патріотичних традицій, утвердження спадкоємності, патріотичне виховання підростаючого покоління".

Перші лауреати з’явилися в листопаді того ж року. Розмір премії – 2000 грн. 2016 року через брак заявок конкурс на здобуття премії скасували.

ДОВІДКА:

Олена (Ляля) Убийвовк (1918-1942) - українська діячка радянського антинацистського руху Опору. У кінці 1941 року в Полтаві створила підпільну молодіжну групу "Нескорена Полтавчанка", в яку входило 19 осіб, більшість з яких були позапартійні.  

Через донос зрадниці групу викрили німецькі окупанти, які заарештували її учасників. 6-х підпільників, у тому числі й Лялю Убийвовк, після жорстоких тортур стратили 26 травня 1942 року, решту відпустили. У 1965 році Лялі Убийвовк присвоїли звання Герой Радянського Союзу.

Юрій Горліс-Горський (справжнє прізвище - Городянин-Лісовський, 1898-1946) - уродженець Решетилівського р-ну Полтавської обл., старшина Армії УНР (1918-1920), учасник антибільшовицької повстанчої боротьби в Холодному Яру (1920-1922), в'язень тюрем ГПУ (1924-1931), звідки втік.

Проживаючи в Галичині в 1930-х роках видав автобіографічний роман "Холодний Яр", який швидко став однією з найпопулярніших книг про визвольні змагання, а авторові приніс славу.

У роки Другої світової війни - агент німецької розвідки (Абверу), боровся проти радянського й націоналістичного підпілля в Україні. Загинув за нез'ясованих обставин у Західній Німеччині.

Майдан. Початок. Cпогади учасників Революції Гідності

"Мустафа написав у Фейсбуці: "Хто сьогодні до півночі готовий вийти на Майдан?..". Цей заклик побачив Володимир Коломієць. Він кинув $600 на рекламу допису, і тому його побачили 100 тисяч користувачів".

Март Ніклус: "Дорогий мій Василю! Не вдалось нам більше з Тобою побачитись…"

Василь Стус мав відбути 10 років примусових робіт та 5 років заслання. Оскільки він помер, не відбувши й половини цього терміну, радянська держава буквально "тримала його під арештом" навіть після смерті. Лише завдяки шаленим зусиллям родин дисидентів та національно свідомих громадян тіло поета і його побратимів вдалося перевезти в Україну

Від радіокерованої яхти до голосу в окупованих Олешках: 10 історій Українського радіо, які вас здивують

16 листопада 1924-го вийшла в ефір перша передача Українського радіо. Відтоді воно встигло пережити зміни державних устроїв, сталінські репресії й радянську цензуру, Другу світову, боротьбу за незалежність та українські революції, реформу Суспільного мовлення. Радіо декілька разів переїжджало з міста в місто, працювало з поїзда, підвалів і бомбосховищ, змінювало техніку й формати, і при цьому продовжує безперервно мовити — доносячи життєво необхідну інформацію до мешканців окупованих Олешок, розважаючи нас під час блекаутів, об'єднуючи навколо мови українців на всіх континентах через Радіодиктант.

Микола Руденко: "Ми стали першою групою, яка відкинула методи підпільної боротьби та виступила на повний голос"

9 листопада 2026-го відзначаємо 50-ту річницю з дня заснування Української Гельсінської групи сприяння виконанню Гельсінських угод – першої правозахисної організації в радянській Україні, яка відіграла історичну роль у боротьбі за права людини та незалежність нашої держави. Поява такої спільноти в умовах жорсткого придушення державою будь-яких проявів інакодумства стала можливою завдяки підписанню керівництвом СРСР Заключного акта Гельсінської наради з питань безпеки та співробітництва в Європі. Радянський Союз пішов на цей крок в обмін на міжнародне визнання своїх післявоєнних кордонів.