АНОНС: У Львові презентують книгу спогадів члена ОУН, в’язня Аушвіца Омеляна Коваля

У музеї-меморіалі “Тюрма на Лонцького” презентують книгу члена ОУН Омеляна Коваля про його перебування в нацистському концтаборі Аушвіц.

У своїх спогадах згадує, як капо в таборі розправлялися з братами Степана Бандери Олексою і Василем, проігноровані досі українськими істориками два "українських" бараки в Аушвіці, в яких сиділи українці, ув’язнені за боротьбу за Українську державу, про побут в таборі та щастя і друзів, які допомогли вижити в нелюдських умовах.

Участь у презентації візьмуть:

  • Зенон Коваль — син Омеляна Коваля, бельгійський дипломат;
  • Микола Посівнич — к.і.н., науковий працівник відділу новітньої історії Інституту українознавства НАН України, упорядник видання;
  • Ярослав Сватко — публіцист, дослідник визвольного руху, Галицька видавнича спілка, редактор видання;
  • Модератор — Руслан Забілий, директор Національного музею-меморіалу "Тюрма на Лонцького".

На думку істориків, ця книга стане великим вкладенням в історію визвольної боротьби середини минулого століття та політичної діяльності української діаспори. Упорядником видання є Микола Посівнич, редактор — Ярослав Сватко.

 

Омелян Коваль був заарештований СД, перебув львівську тюрму на Лонцького, краківську тюрму Мотелюпіх і потрапив у перший етап українських політичних в’язнів в концтаборі Аушвіц.

В післявоєнний час опинився на еміграції в Німеччині, потім у Бельгії, і своє життя присвятив громадській праці на користь Україні.

Був очільником Спілки Української Молоді, головою української громади в Бельгії, членом Головного Проводу ОУН(б), відповідав у Проводі за налагодження міжпартійних стосунків на еміграції та освіту покоління, народженого у вигнанні.

Повернувся в Україну, і зараз мешкає у Львові. Нагороджений Президентом України орденом Свободи.

6 грудня, п’ятниця, 13.00

Місце: Національний музей-меморіал жертв окупаційних режимів "Тюрма на Лонцького" (Львів, вул. С. Бандери,1 (вхід з вул. Брюллова)

Вхід вільний.

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.