АНОНС: Лекція "Дискусії про Переяслав 1654 року. Російський погляд" у Харкові

12 січня кандидат історичних наук Владислав Яценко розповість про метаморфози образу гетьмана Богдана Хмельницького в сучасній російській історичній науці.

У спадщині радянських міфів, символів та інтерпретацій постать Богдана Хмельницького та Переяславської ради 1654 р. посідали поважне місце.

Вони відігравали в контексті існування "доброї" Російської імперії Романових, а потім й СРСР не менш значущу роль, ніж радянська інтерпретація Другої світової війни.

Після 1991 року українська історична наука вдалася до "націоналізації" власної історії. При цьому події Козацької революції 1648—1657 років були інтерпретовані в контексті легітимізації незалежності України.

 

Російські науковці, що після 1991 року також зіткнулися з потребою переосмислення власної історії, неминуче мали переглянути й ключові сторінки "спільного" українсько-російського історичного минулого.

Які метаморфози при цьому зазнали постать Богдана Хмельницького та Переяславська рада 1654 року в часі між 1991 і 2014?

Про це говоритиме у своїй лекції кандидат історичних наук, голова історичної секції Харківського історико-філологічного товариства Владислав Яценко.

Лекція "Дискусії про Переяслав 1654 року. Російський погляд".

12 січня, четвер, 18.30

Адреса: м. Харків, клуб "Шостий кут" (вул. Гіршмана 9/27).

Організатор: клуб науково-популярний клуб "Вільний університет Майдан моніторинг".

Вхід вільний

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.