До Дня соборності України у Дніпрі встановили петлюрівський хрест. ФОТО, ВІДЕО

У Дніпрі встановили хрест на честь Дня Злуки Української Народної Республіки та Західноукраїнської Народної Респубілки в 1919 році.

Монумент у вигляді військової нагороди УНР – Хреста (Ордена) Симона Петлюри – встановили на Соборній площі міста, інформує Dnepr.info.

"Мені дали завдання зробити хрест, присвячений подіям 1919 року. Я вирішив, що це повинен бути архіїчний хрест, оскільки дата така – без двох років сторіччя. Робота велася з літа по сьогоднішній день. Були, звісно, і труднощі – як завжди при такій роботі. Але коли все вже закінчене й установлене, бачиш, наскільки гармонійно пам’ятник вписується, – усе забувається", – поділився автор памятника скульптор і член Національної спілки художників України, заслужений художник України Гранік Хачатрян.

Постамент пам'ятника

Місце для монумента теж символічне. Поруч – поховання 14-х козаків Армії УНР, загиблих у боротьбі з більшовиками, говорить активіст Юрій Фоменко.

"14 героїв полку Січових стрільців – Вільних козаків, сформованого з наддніпрянців і галичан. Вони майже сто років тому боролися й віддали своє життя за нашу Соборну Українську державу", – пояснив Фоменко.

 Постамент пам'ятника з іншого боку

Йдеться про бійців полку Січових стрільців "Вільного козацтва" під командуванням уродженця підкарпатського Печеніжина Романа Самокиша. Подвійна назва частини зумовлена тим, що полк складався з галичан, які перебувати на теренах Херсонської губерній, та членів Вільного козацтва з тодішньої Катеринославщини.

 Установлення власне хреста на постамент

31 грудня 1918 – 1 січня 1919 року січові стрільці – вільні козаки брали участь у звільненні Катеринослава (нині – Дніпро) від більшовицьких і махновських формувань і утримували місто до 26 січня.

Творці пам’ятника планують з часом встановити коло нього додаткове освітлення та облаштувати територію навколо. Офіційне відкриття заплановане на День соборності 22 січня.

Під час церемонії за участю музиканта Олега Скрипки відбудеться також урочиста презентація Маршу нової армії– сучасної переробки маршу ОУН "Зродились ми великої години".

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.