Розшукуються оборонці Луганського аеропорту для створення фільму

Благодійний фонд "Народна підтримка воїнів АТО" шукає безпосередніх учасників та свідків подій, пов’язаних з обороною Луганського аеропорту.

Про це йдеться в оголошенні на сторінці фонду у "Фейсбуці".

"Для реалізації нашого проекту — створення книги та документального фільму про оборону Луганського аеропорту — ми збираємо свідчення і спогади учасників та свідків цих подій, а також фото- і відеоматеріали", — пишуть волонтери.

Усі, хто готовий допомогти, можуть писати в приватні повідомлення на сторінку фонду, електронну пошту nafront@i.ua або звертатися до координатора Сергія Глотова за тел.: (098) 361-90-73.

ДОВІДКА:

Оборона Луганського аеропорту підрозідлами Збройних сил України тривала 146 днів (8 квітня — 1 вересня 2014 року). У середині червня 2014 року 350—370 українських солдатів діяли в повному оточенні російських військ та терористичних формувань "ЛНР". За місяць командування сектору "А" розблокувало аеропорт, надавши його залозі підкріплення, боєприпаси та постачання.

На кінець серпня летовище обороняли 1,5-2 тис. українських військових, переважно з 80-ї аеромобільної бригади. Внаслідок шаленого штурму підрозділами російських 200-ї мотострілецької бригади та 3-ї бригади спецпризначення українські війська змушені були залишити аеропорт. Знищивши злітну смугу, вони прорвали кільце оточення й відступили.  

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.