АНОНС: У Києві прочитають лекцію "Євген Чикаленко — свідок Української революції"

У Національному музеї історії України розкажуть про революційні події доби УНР. У фокусі лекції - "Щоденник" Євгена Чикаленка.

Про "Щоденник" Євгена Чикаленка оповідатиме Інна Старовойтенко, кандидат історичних наук, старший науковий співробітник Інституту української археографії та джерелознавства.

"Щоденник" — це унікальний особистий літопис подій Української революції. Це - одне з найбільш докладних свідчень буремної доби. Проте це не тільки свідчення, але і одна з перших спроб проаналізувати поразки революційного процесу, дати персональні оцінки провідникам революції.

 

Євген Чикаленко є одним із найяскравіших діячів українського національного руху кінця ХІХ—початку ХХ ст.

Виходець з поміщицької родини, він ще в шкільні роки познайомився з майбутніми корифеями українського театру, а зі студентських років брав участь у діяльності української громади та зазнав переслідувань царського режиму.

Успішний агроном і новатор ведення сільського господарства, він також був активним діячем національного руху, видавцем, виступав меценатом багатьох українських культурницьких проектів.

У часи Української революції Чикаленко брав участь у важливих державних нарадах, отримував пропозиції щодо державних посад, проте відхиляв їх. У цей час він активно листувався з провідними українськими політиками Володимиром Винниченком, Андрієм Ніковським, Сергієм Єфремовим, Петром Стебницьким, сином Левком Чикаленком.

Водночас він вів свій "Щоденник", у якому, відтворюючи канву важливих фактів, давав і перші прогнози щодо перспектив українського державотворення, оцінював політичні акції, висловлювавставлення до політичних курсів української влади та її провідників.

Робота над "Щоденником" активно тривала і в Галичині, куди Чикаленко був змушений переїхати через захоплення більшовиками Києва.

Субота, 21 січня, 16:00.

Місце: Національний музей історії України (м. Київ, вул. Володимирська, 2)

Вхід до музею на лекцію 30 грн. Прохання попередньо зареєструватися за формою.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.