Меморіальну дошку Євгену Коновальцю відкрили в Києві. ФОТО, ВІДЕО

Сьогодні в Києві на стіні будинку по вул. Січових стрільців, 24 урочисто відкрили меморіальну дошку Євгену Коновальцю.

Меморіальний знак відкрили о 12:00 на стіні будівлі, де в 1918 році розміщувалися казарми Галицько-Буковинського куреня (згодом – 1-го полку) Січових стрільців.

На честь цього формування й отримала назву центральна вулиця Києва, що до 2016 року називалася іменем більшовицього діяча Артема (Федора Сергєєва)

Фото: ФБ Павла Подобєда

Меморіальна дошка містить барельєф полковника Армії УНР Євгена Коновальця у військовому вбранні. Її супроводжує напис: "Полковнику Армії УНР Євгену Коновальцю (1891 – 1938), командиру Січових стрільців, касарні яких знаходились у цьому будинку у 1918 р.".

Автор композиції – скульптор Олександр Михайлицький. 

Фото: ФБ Павла Подобєда

Меморіальну дошку встановили з ініціативи Українського інституту національної пам'яті. Після того, як священики УПЦ КП та УГКЦ освятили меморіальний знак, виступив заслужений артист України кобзар Тарас Компаніченко.

Присутні наголошували – попри еміграцію, Коновалець створив Організацію українських націоналістів та надихнув майбутніх діячів ОУН Степана Бандеру та Романа Шухевича.

Фото: ФБ Павла Подобєда

"Цьогоріч ми починаємо згадувати боротьбу 1917–1921 років, яка стала основою відновлення незалежності України. Нам важливо нагадати, що у 1991 році українська незалежність не впала з неба", – зазначив віце-прем'єр-міністр Павло Розенко, передає "Укрінформ".

За його словами, символічно, що рік починається з відкриття меморіальної дошки Коновальцю, оскільки саме він втілював у життя істину, що незалежна Україна не може бути без боєздатної армії.

"Полковник – один із тих будівничих української саме армії. Породив ту ідею, яку продовжили згодом і Шухевич, і інші наші славні воїни і зараз їх підтримали сучасні", – сказав міністр культури Євген Нищук, передає "5 канал".

"Він своєю діяльністю зумів поєднати два покоління борців. Дав дорогу в життя, дорогу в історію наступному поколінню – тих, які вже боролися підпільними методами у 20-ті – 50-ті роки. Роман Шухевич, Степан Бандера – ці імена стали відомими, стали історичними зокрема і завдяки Євгену Коновальцю", – додав Голова Українського інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович. 

Євген Коновалець (14.06.1891–23.05.1938) – полковник Армії Української Народної Республіки, керівник Української військової організації, голова Проводу українських націоналістів.

Свого часу Євген Коновалець об'єднав тисячі українців довкола ідеї боротьби за соборну Українську державу. Один із творців українських збройних сил, він сформував  Галицько-буковинський курінь, а згодом полк Січових стрільців і дав відсіч більшовицькому повстанню робітників київського заводу "Арсенал".

Перебуваючи в еміграції, не полишав своїх ідеалів та створив Організацію українських націоналістів. Саме Коновалець  підготував майбутнє покоління діячів ОУН, серед яких Степан Бандера, Роман Шухевич, Ярослав Стецько.

Усі матеріали ІП за темою "Коновалець"

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.