Метро "Петрівка" нарешті декомунізують

Комісія з питань найменувань Київради прийняла рішення про перейменування станції метро "Петрівка" на станцію "Почайна".

Про це повідомляє засновник ГО "Громадський рух Почайна" Аннабелла Моріна на своїй сторінці в Facebook. Наступний етап – двомісячне громадське обговорення на сайті Київради. Після цього сесія цього органу самоврядування столиці має затвердити це рішення голосуванням.

 Петрівка-Поділ. Поштова площа на Подолі, який у 1920-30 роках був переіменований на честь Григорія Петровського

Нагадуємо, у 1920-30 роках Києво-Поділ був перейменований на честь Григорія Петровського. Також на його честь була названа залізнична станція, ім’ям якої у грудні 1980 року була названа нова станція київського метро, що розташована поруч.

Григорій Петровський (1878-1958), голова Всеукраїнського центрального виконавчого комітету у 1920-38 роках, один з провідників більшовизму в Україні. Формально очолював УРСР під час Голодомору.

19 травня 2016 року Верховна Рада в рамках декомунізації змінила назву міста з Дніпропетровська на Дніпро. За відповідне рішення на засіданні проголосували 247 депутатів.  

Усі публікації за темою ДЕКОМУНІЗАЦІЯ

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.