В’ятрович обурився недекомунізованим Брежнєвим

У Кам’янському (колишній Дніпродзержинськ) Дніпропетровської області до переліку пам’ятників, які планують ремонтувати бюджетним коштом, включили недекомунізоване погруддя Леоніда Брежнєва.

В Українському інституті національної пам’яті обурені цим рішенням, повідомляє "Новинарня".

Подальше існування пам’янику на одній із центральних площ міста у місцевому самоврядуванні пояснюють "музеєфікацією".

Погруддя Леоніду Брежнєву у Кам'янському

Голова Українського інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович називає таку "музеєфікацію" "фейком" та планує звернутися до міськради Кам’янського, аби пам’ятник був демонтований.

Як поінформували в Кам’янській міськраді, на ремонт головних місцевих пам’ятників виділили з бюджету близько 500 тисяч гривень. Однак як саме будуть розподілені ці кошти між сімома об’єктами, наразі невідомо.

Окрім пам’ятника Брежнєву, до переліку об’єктів, які планують ремонтувати за бюджетні гроші, включені також пам’ятники воїнам-афганцям, воїнам-визволителям, Тарасу Шевченку, Прометею, пам’ятник знак "Літак" та хрест на в’їзді в місто.

Як пояснили в міськраді, бюст генсека ЦК КПРС Брежнєва в Кам’янському не демонтований відповідно до вимог закону про декомунізацію через те, що він був оголошений відділом місцевого музею.

Секретар міської ради Олександр Залевський визнає, що це рішення "сумнівне".

"…Що ж до пам’ятника Брежнєву, рішенням міськради у квітні минулого року місце, де він стоїть, оголошене начебто територією музею під відкритим небом. Я листувався з офіційними структурами – Інститутом національної пам’яті, Міністерством культури, – і вони зазначили, що для того, щоб це було музеєм, має бути виділена земля і ще виконана купа нюансів, згідно із законодавством про музейну справу. Тобто саме рішення сумнівне. Але ж у нас "батьківщина застою" і, напевне, ще не пройшла ця "ейфорія", – сказав у коментарі "Радіо Свобода" Олександр Залевський.

Зазначається, що Дніпродзержинська (на той час) міська рада оголосила бюст Брежнєва на площі Визволителів відділом музею історії міста "Міфи і реалії радянської епохи" та назвала таким, що не підлягає демонтажу.

Проукраїнські організації міста висловили обурення рішенням міськради.

Їхню позицію підтримує голова Українського інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович:

"Пам’ятник має бути демонтований. Він чітко підпадає під вимоги закону про "Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки" – адже Леонід Брежнєв займав керівні посади в Компартії та СРСР, а значить, має бути усунутий із публічного простору. Уже після того, як його демонтують, він справді може існувати в якомусь із чинних музеїв. Але оголошення території навколо пам’ятника "музеєм" абсолютно суперечить нормам закону про музейну справу. Це абсурдна ідея. Адже музей – це установа зі своїми фондами, експонатами, приміщеннями".

За словами В’ятровича, до УІНП зверталися з приводу пам’ятника Брєжнєву місцеві активісти ще в процесі декомунізації, у квітні 2016 року.

"Тоді ми дали їм пояснення, що бюст Брежнєву однозначно має бути демонтований, і оголошення його "експонатом музею" не відповідає закону. підпадає під вимоги закону про декомунізацію відповідно до посади й партійної приналежності. Але ми сподівалися, що на цьому питання вичерпано. А тепер дізнаємося, що пам’ятник не демонтований. Більше того, його ще й збираються ремонтувати", – визнав Володимир В’ятрович.

Відповідаючи на запитання, чи планує УІНП звертатися з цього приводу до Кам’янської міськради, голова Інституту сказав: "Так, я думаю, що ми звернемося до них на цю тему".

Нагадуємо: Леонід Брежнєв – перший секретар ЦК КПРС (1964—1966), генеральний секретар ЦК КПРС (1966—1982), голова президії Верховної Ради СРСР (1960–1964, 1977–1982), маршал Радянського Союзу (1976), чотириразовий Герой Радянського Союзу , Герой Соціалістичної праці – народився в 1906 році у місті Кам’янське. На той час воно називалося так само, як зараз, після декомунізації.

Усі публікації за темою ДЕКОМУНІЗАЦІЯ

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.