В’ятрович обурився недекомунізованим Брежнєвим

У Кам’янському (колишній Дніпродзержинськ) Дніпропетровської області до переліку пам’ятників, які планують ремонтувати бюджетним коштом, включили недекомунізоване погруддя Леоніда Брежнєва.

В Українському інституті національної пам’яті обурені цим рішенням, повідомляє "Новинарня".

Подальше існування пам’янику на одній із центральних площ міста у місцевому самоврядуванні пояснюють "музеєфікацією".

Погруддя Леоніду Брежнєву у Кам'янському

Голова Українського інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович називає таку "музеєфікацію" "фейком" та планує звернутися до міськради Кам’янського, аби пам’ятник був демонтований.

Як поінформували в Кам’янській міськраді, на ремонт головних місцевих пам’ятників виділили з бюджету близько 500 тисяч гривень. Однак як саме будуть розподілені ці кошти між сімома об’єктами, наразі невідомо.

Окрім пам’ятника Брежнєву, до переліку об’єктів, які планують ремонтувати за бюджетні гроші, включені також пам’ятники воїнам-афганцям, воїнам-визволителям, Тарасу Шевченку, Прометею, пам’ятник знак "Літак" та хрест на в’їзді в місто.

Як пояснили в міськраді, бюст генсека ЦК КПРС Брежнєва в Кам’янському не демонтований відповідно до вимог закону про декомунізацію через те, що він був оголошений відділом місцевого музею.

Секретар міської ради Олександр Залевський визнає, що це рішення "сумнівне".

"…Що ж до пам’ятника Брежнєву, рішенням міськради у квітні минулого року місце, де він стоїть, оголошене начебто територією музею під відкритим небом. Я листувався з офіційними структурами – Інститутом національної пам’яті, Міністерством культури, – і вони зазначили, що для того, щоб це було музеєм, має бути виділена земля і ще виконана купа нюансів, згідно із законодавством про музейну справу. Тобто саме рішення сумнівне. Але ж у нас "батьківщина застою" і, напевне, ще не пройшла ця "ейфорія", – сказав у коментарі "Радіо Свобода" Олександр Залевський.

Зазначається, що Дніпродзержинська (на той час) міська рада оголосила бюст Брежнєва на площі Визволителів відділом музею історії міста "Міфи і реалії радянської епохи" та назвала таким, що не підлягає демонтажу.

Проукраїнські організації міста висловили обурення рішенням міськради.

Їхню позицію підтримує голова Українського інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович:

"Пам’ятник має бути демонтований. Він чітко підпадає під вимоги закону про "Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки" – адже Леонід Брежнєв займав керівні посади в Компартії та СРСР, а значить, має бути усунутий із публічного простору. Уже після того, як його демонтують, він справді може існувати в якомусь із чинних музеїв. Але оголошення території навколо пам’ятника "музеєм" абсолютно суперечить нормам закону про музейну справу. Це абсурдна ідея. Адже музей – це установа зі своїми фондами, експонатами, приміщеннями".

За словами В’ятровича, до УІНП зверталися з приводу пам’ятника Брєжнєву місцеві активісти ще в процесі декомунізації, у квітні 2016 року.

"Тоді ми дали їм пояснення, що бюст Брежнєву однозначно має бути демонтований, і оголошення його "експонатом музею" не відповідає закону. підпадає під вимоги закону про декомунізацію відповідно до посади й партійної приналежності. Але ми сподівалися, що на цьому питання вичерпано. А тепер дізнаємося, що пам’ятник не демонтований. Більше того, його ще й збираються ремонтувати", – визнав Володимир В’ятрович.

Відповідаючи на запитання, чи планує УІНП звертатися з цього приводу до Кам’янської міськради, голова Інституту сказав: "Так, я думаю, що ми звернемося до них на цю тему".

Нагадуємо: Леонід Брежнєв – перший секретар ЦК КПРС (1964—1966), генеральний секретар ЦК КПРС (1966—1982), голова президії Верховної Ради СРСР (1960–1964, 1977–1982), маршал Радянського Союзу (1976), чотириразовий Герой Радянського Союзу , Герой Соціалістичної праці – народився в 1906 році у місті Кам’янське. На той час воно називалося так само, як зараз, після декомунізації.

Усі публікації за темою ДЕКОМУНІЗАЦІЯ

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.