АНОНС: Вечір пам’яті Номана Челебіджихана в Києві

У Києві відбудеться вечір памяті видатного кримськотатарського політичного та державного діяча Номана Челебіджихана.

 

У програмі:
— виступ з вітальною промовою голови Меджлісу кримськотатарського народу Рефата Чубарова;
— виступи про життя та творчість Н. Челебіджихана відомого кримськотатарського історика Гульнари Бекірової та незалежного дослідника і громадського діяча Юрія Косенка; 
— українські переклади поезій Н. Челебіджихана у виконанні акторської молоді;
— виступ дитячого творчого колективу освітнього центру "Кримська родина".

ДОВІДКА:

Номан Челебіджихан (1885—1918) — видатний кримськотатарський літератор, автор слів національного гімну кримських татар, релігійний, громадський та політичний діяч.

Стояв біля витоків першого Курултаю (представницького органу) та національного відродження кримськотатарського народу в 1917—1918 роках.  23 лютого 1918 року  Номана Челебіджихана закатували російсько-більшовицькі окупанти Криму, а його тіло викинули в море.

Четвер, 23 лютого, 16:00.

Місце: Національний музей літератури України (м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 11).

Вхід вільний.

Читайте також:

Я поклявся: до 130-річчя з дня народження Номана Челебіджихана

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.