АНОНС: Історик розповість про статус Києва в Радянській Україні

11 березня кандидат історичних наук Геннадій Єфіменко прочитає лекцію "Перша чи друга столиця? Статус Києва в радянській Україні"

У публічному просторі України поширена теза про Харків як "першу столицю України". За замовчуванням мається на увазі саме "перша столиця радянської України": стверджувати, що Харків був центром України за доби Центральної Ради чи гетьмана Скоропадського ніхто не береться.

Однак навіть у цій номінації "першість" Харкова не проходить перевірку фактами. Як же було насправді?

 

На початку березня 1919 р., тобто 98 років тому, Всеукраїнським з'їздом рад, тобто формально найвищим органом влади радянської України, було затверджено рішення про Київ як столицю УСРР.

Чим воно було викликане? Коли було виконане? Як вирішувалося питання про столицю до цього рішення та після нього? Чому Київ на деякий час все-таки втратив статус головного міста України і як це відбувалося?

На ці та інші питання ви почуєте відповідь на лекції Геннадія Єфіменка, кандидата історичних наук, старшого наукового співробітника Інституту історії України НАН України.

Захід відбудеться в рамках проекту "LIKБЕЗ. Уроки історії" у Національному музеї історії України.

Субота, 11 березня, 14.00.

Місце: Національний музей історії України (м. Київ, вул. Володимирська, 2), підніматися на 4 поверх.

Вхід до Музею за квитком (10 грн.).

Соратник Скоропадського, ідеолог гетьманського руху: до 150-річчя Сергія Шемета

150 років тому, 6 червня 1875 року на Полтавщині народився Сергій Шемет – борець за незалежність України у ХХ столітті; діяч "Просвіти", "Братства Тарасівців", "Лубенської республіки", Української Народної Партії, один із засновників Української Партії хліборобів, співфундатор позапартійної організації "Український союз хліборобів-державників"; журналіст, співредактор журналу "Хліборобська Україна"; особистий секретар гетьмана Павла Скоропадського; брат Володимира і Миколи Шемета.

"Кросворд" для ОУН. Спецоперація кдб

Одним із головних завдань кдб було недопущення єдності в середовищі українських емігрантських організації. Для цього постійно вдавалися до проведення всіляких так званих активних заходів. Метою було розсварити українців, скомпрометувати лідерів і зрештою домогтися знищення однієї або кількох організацій чи хоча б зменшення їхньої активності. Наочним прикладом того, як це розроблялося і діяло на різних етапах, є спецоперація кдб "Кросворд", спрямована проти різних течій ОУН.

Російська православна церква і КДБ: факти

Існує думка, що нинішні проблеми в Російської православної церкви пов'язані винятково ключно з особистістю її патріарха Кирила Гундяєва, і якщо його не стане, то все у Московському патріархаті може змінитися на краще. Однак, чи це дійсно так? Чи справді проблеми цілої системи зосереджені в одній людині? Очевидно, що РПЦ переживає глибоку кризу. Але якими є її суть і причини?

Операція "Ставка". Невідомі документи щодо убивства в Роттердамі

23 травня 1938-го співробітник нквс срср Павло Судоплатов за вказівкою сталіна скоїв у Роттердамі вбивство лідера ОУН Євгена Коновальця. Нові документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України проливають світло на окремі невідомі епізоди тієї операції і дають змогу знайти відповіді на запитання, чи підозрювали провідні діячі ОУН, що Павло Судоплатов і агент "Лебедь" опинилися в їхньому середовищі не випадково, а діяли за завданням нквс.