Юних українців запрошують досліджувати родинну історію Другої світової

Молодь з України віком 18-20 років запрошують подавати заявки на участь у міжнародному молодіжному проекті "Історія починається в родині...".

Проект складається з трьох однотижневих зустрічей в Україні, Польщі та Німеччині.

В межах проекту молоді люди з Польщі, Німеччини та України досліджуватимуть тему родини та історії. Увагу учасників буде зосереджено на пам’яті про Другу світову війну з особливим акцентом на нацистських злочинах. Теми родини та історії розглядатимуть з двох перспектив: родини у історії та історії в родині.

Під час зустрічей в Україні, Польщі та Німеччині учасники відвідають колишні концтабори Берген-Бельзен і Аушвіц-Біркенау, а також місця пам’яті у Львові. На підставі різних джерел учасники дізнаються про долю сімей, що постраждали від німецької та радянської окупаційної політики, а також політики знищення в Європі.

В Україні під час семінару на тему усної історії учасники опанують техніки проведення інтерв’ю, щоб під час другої частини семінару в Польщі поділитися з групою інформацією та досвідом, отриманим під час дослідження вибраних родинних історій. На третій зустрічі у Німеччині учасники обговорять власні відкриття, які з’явились від участі у проекту у формі діалогу.

Через розкриття різних родинних історій організатори продемонструють, як окремі покоління в Польщі, Німеччині та Україні пам’ятають про минуле, які схожі й відмінні риси з’являються всередині кожної країни та між країнами.

Результати проекту будуть публічно представлені у вигляді онлайнової виставки зібраних учасниками родинних історій на сторінці проекту www.dialogue-of-generations.org.

До участі в проекті запрошуються молоді громадяни України віком 18-20 років, які:

  • цікавляться історією Другої світової війни, а також темою суспільної та культурної пам’яті про ці події;
  • хочуть проводити дослідження на тему долі власної родини під час Другої світової війни та у післявоєнні роки і готові поділитися пам’яттю про ці події в родині, а також готові поділитись отриманим досвідом в групі;
  • хочуть взяти участь у спільному польсько-німецько-українському проекті, результати якого будуть задокументовані та стануть доступні широкій громадськості.

Дати та місця проведення семінарів:

  • 3-9 липня 2017 р. - Львів, Україна
  • 5-11 листопада 2017 р. - Освенцим, Польща
  • 18-24 березня 2018 р. - Олдау, Німеччина

Робочі мови: англійська, польська, німецька, українська.

Умови участі:

  • обов’язкова участь у всіх трьох частинах проекту;
  • добре володіння англійською мовою (частина програми відбуватиметься національними мовами або з перекладом, частина – англійською мовою).
  • наявність закордонного паспорту громадянина України для виїзду за кордон;
  • індивідуальна страховка під час перебування за кордоном.

Щоби взяти участь у проекті просимо подати онлайнову заявку до 15 травня 2017 р. Про результати відбору організатори повідомлять до 31 травня 2017 р.

Докладніше про проект читайте тут

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.