Конкурс із популяризації історії Української революції для студентів від LIKБЕZу

Радіо Свобода та громадський просвітницький проект "LikБез. Історичний фронт" оголошують конкурс студентського популярного викладу про історію України – "Українська революція: свіжий погляд".

Акцент організатори роблять на популяризацію науки з метою пошуку молодих талановитих авторів для подальшої співпраці.

Умови конкурсу:

Допускаються студенти різних спеціалізацій, які вже мають досвід публікацій (історичного або іншого характеру) у газетах, Інтернет-ресурсах, участі у медіа-проектах.

Наявність наукових публікацій вітається, але не є обов’язковою. Головне: популярно, але достовірно.

Тематика конкурсу:

– доленосні моменти Української революції – чи могло бути інакше?

– через що і як сварилися українські лідери сто років тому?

– чому балтійські держави та Фінляндія сто років тому відстояли свою незалежність, а Україна – ні?

– як співвідносяться українські національно-визвольні змагання та російська громадянська війна?

– про що і як писала преса доби Української революції?

А також на інші актуальні теми пов’язані із Українською революцією 1917-1921 років.  

Роботи подаються до 1 червня 2017 р., результати оголошуються до 15 вересня 2017; твори-переможці публікуються на сайтах LikБез та Радіо Свобода.

Критерії конкурсу

Кожен учасник вже повинен мати публікації у якихось медіа або досвід участі у медіа-проектах до 22 березня 2017 р., про що окремо має зазначатися у поданій роботі.

На конкурс приймаються популярні тексти, написані легкою мовою, розраховані на широку аудиторію, але які не викличуть заперечень в експертного журі щодо використаних наукових фактів. Бажано цікаво і доступно окреслити певну історичну тему.

Не приймаються роботи, що мають акцентований ідеологічно-пропагандистський характер або спрямовані на міфологізацію чи перекручення історії. Також не приймаються роботи виключно краєзнавчого або біографічного характеру, бо бажано ширше бачення теми. Не приймаються роботи, які мають вторинний характер (взяті з рефератів або цілком переписані з книжок інших авторів).

Метою конкурсу є пошук творчих самостійних молодих авторів у жанрі якісної науково-популярної історичної літератури та історичної публіцистики, які мають амбіції реалізуватися у цьому жанрі. Можлива подальша співпраця з ініціаторами конкурсу.

Використання наукових робіт авторами є необхідним (з посиланням на них у кінці тексту) і є вагомим для журі, але організатори шукають підхід, який би давав відомим фактам цікаву інтерпретацію, опис, інтригу, важливі для широкого сприйняття.

Вимоги до оформлення робіт

Сама робота: стаття на умовному науково-популярному ресурсі на певну історичну тему з виразною назвою, обсягом не більше 10 тисяч знаків з пробілами. Бажані ілюстрації, розміщені у тексті, з підписами.

У кінці подається список використаної літератури, який не має бути формально великим, якщо це не постійна тема авторських досліджень (це тоді треба вказати). Може бути достатньо і 2-3 позицій як джерел фактичної інформації.

Уся робота подається в 1 файлі Word, який надсилається на адресу журі (kigal.nestor@gmail.com з темою: "на конкурс")

Журі складатиметься з журналістів – представників Радіо Свобода та експертів-істориків проекту LikБез. До останнього входять учені з Інституту історії України НАН України, історичного факультету КНУ ім. Тараса Шевченка, інших наукових та освітніх установ різних міст України.

Визначення переможців

Дипломами нагородять учасника, який посів перше місце, та трьох авторів найкращих робіт. Окрім відповідних грамот/дипломів/відзнак/подарунків переможець отримає додаткову стипендію на навчальний рік, а три інші – на семестр.

Переможні/кращі роботи будуть опубліковані організаторами конкурсу. Можлива подальша творча співпраця з найкращими авторами.

Докладніше про вимоги до робіт та інші умови конкурсу – на сайті проекту "LIKБЕZ".

Майдан. Початок. Cпогади учасників Революції Гідності

"Мустафа написав у Фейсбуці: "Хто сьогодні до півночі готовий вийти на Майдан?..". Цей заклик побачив Володимир Коломієць. Він кинув $600 на рекламу допису, і тому його побачили 100 тисяч користувачів".

Март Ніклус: "Дорогий мій Василю! Не вдалось нам більше з Тобою побачитись…"

Василь Стус мав відбути 10 років примусових робіт та 5 років заслання. Оскільки він помер, не відбувши й половини цього терміну, радянська держава буквально "тримала його під арештом" навіть після смерті. Лише завдяки шаленим зусиллям родин дисидентів та національно свідомих громадян тіло поета і його побратимів вдалося перевезти в Україну

Від радіокерованої яхти до голосу в окупованих Олешках: 10 історій Українського радіо, які вас здивують

16 листопада 1924-го вийшла в ефір перша передача Українського радіо. Відтоді воно встигло пережити зміни державних устроїв, сталінські репресії й радянську цензуру, Другу світову, боротьбу за незалежність та українські революції, реформу Суспільного мовлення. Радіо декілька разів переїжджало з міста в місто, працювало з поїзда, підвалів і бомбосховищ, змінювало техніку й формати, і при цьому продовжує безперервно мовити — доносячи життєво необхідну інформацію до мешканців окупованих Олешок, розважаючи нас під час блекаутів, об'єднуючи навколо мови українців на всіх континентах через Радіодиктант.

Микола Руденко: "Ми стали першою групою, яка відкинула методи підпільної боротьби та виступила на повний голос"

9 листопада 2026-го відзначаємо 50-ту річницю з дня заснування Української Гельсінської групи сприяння виконанню Гельсінських угод – першої правозахисної організації в радянській Україні, яка відіграла історичну роль у боротьбі за права людини та незалежність нашої держави. Поява такої спільноти в умовах жорсткого придушення державою будь-яких проявів інакодумства стала можливою завдяки підписанню керівництвом СРСР Заключного акта Гельсінської наради з питань безпеки та співробітництва в Європі. Радянський Союз пішов на цей крок в обмін на міжнародне визнання своїх післявоєнних кордонів.