АНОНС: "Проросійський сепаратизм у Галичині" — дискусія в Києві

Дискусійний клуб "Розбудова нації" запрошує на розмову на тему "Проросійський сепаратизм у Галичин".

У рамках заходу:

- Презентація нової книги активіста та кандидата історичних наук Віталія Гайсенюка "Початок кінця. Москвофіли у Великій війні (1914—1918)".

- Дискусія за участі дослідника історії Юрія Юзича, який мав дипломну роботу на тему руху москвофілів у Галичині.

 

Монографія "Початок кінця. Москвофіли у Великій війні (1914-1918)" присвячена темі злету, а потім падіння проросійського руху у Галичині й на Буковині в роки Першої світової війни.

Книга має значну актуальність нині, адже проводить паралелі між проросійським сепаратизмом на сході України та історічної давнини (на заході). 

Пропонована праця є результатом 5-річної дослідницької роботи над темою та стане в пригоді усім, хто цікавиться історією проросійських сепаратистських рухів на українських землях.

Віталій Гайсенюк — кандидат історичних наук, закінчив Чернівецький національний університет імені Юрія Федькоеича.

 

Середа, 29 березня 19.00

Місце: м. Київ, вул. Ярославів Вал, 9.

Організатори: Спілка української молоді в Україні (Київ) та Молодіжний націоналістичний конгрес.

Вхід вільний за умови онлайн-реєстрації.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.