В Інтернеті з'явився сайт із базою декомунізованих населених пунктів

В Інтернеті з'явився сайт "Перейменовані населені пункти та райони України" із повним переліком декомунізованих населених пунктів.

Про це повідомив "Історичній правді" розробник сайта Максим Кобєлєв.

"Давно хотів зробити, і частково був зробив, але довести до ладу ніяк руки не доходили. Оскільки в мене назбиралося море інформації, то я подумав чи не варто якоїсь її викласти у відкритий доступ. Бо ця інформація справді багато кому може стати в пригоді", - поділився Максим історією створення сайта.

Сайт являє собою невибагливу сторінку, в центрі якої - таблиці з переліком перейменованих населених пунктів. Таблиця розподілена на категорії: "Нова назва", "Колишня назва", "Тип" (село, смт, місто), "Регіон" (область), "Район" і "Постанова ВРУ" (відповідно до якої перейменовано).

Доступна також функція пошуку за цима параметрами. Окремо є вкладка зі списком декомунізованих районів.

 

Ліва бічна панель містить коротку довідку про те, що таке декомунізація та про деякі її особливості.

Перелік подається за даними Українського інституту національної пам'яті і є вичерпним списком усіх населених пунктів і районів, що одержали нові назви в рамках декомунізації.

Сайт доступний за лінком http://renamings.in.ua.

Діяльність Максима Кобєлєва не обмежується тільки створенням сайта з декомунізованими містами.   

"По-перше, я програміст, по-друге, цікавлюся, відстежую і беру участь в декомунізації. Море годин витратив протягом останніх років, наприклад, на збір інформації про перейменування вулиць у населених пунктах України. На основі цих даних оновлюю інформацію і "Вікіпедії", раніше також на "Гугл-мапах", - розказав Кобєлєв "Історичній правді".

Нагадаємо, раніше викладали онлайн базу всіх перейменованих міст, сіл, селищ і районів у вигляді онлайн-таблиці.

Дивіться також:

50 тисяч декомунізованих вулиць. Інфографіка від Інституту нацпам'яті

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.