Понад 50 тисяч вулиць позбулися комуністичних назв — Інститут нацпам'яті. ІНФОГРАФІКА

Люди обрали нові назви для 51493 вулиць та 987 міст і сіл, демонтовано 1320 “ленінів” та ще 1069 тоталітарних ідолів — Інститут національної пам’яті підбив підсумки реформи декомунізації у 2016 році.

Український інститут національної пам’яті оприлюднив результати реформи декомунізації станом на грудень 2016 року.

Згідно з Законом "Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарного режимів та заборону пропаганди їхньої символіки" після громадських обговорень рішеннями місцевого самоврядування і парламенту затверджувалися нові назви для об’єктів топоніміки, в яких немає пропаганди тоталітаризму.

Реформа не лише повернула історичні назви багатьом вулицям, містам та селам по всій Україні, але й залучила до масштабного громадського обговорення українське суспільство.

"2016-й став роком декомунізації в Україні. За період дії Закону Україна зробила більше в подоланні спадщини тоталітарного минулого, ніж за весь час незалежності. Зміни,  які легко побачити на мапі країни чи окремого населеного пункту, незворотні, вони – необхідний елемент нашої інтеграції до демократичної Європи", — говорить Голова Інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович.

 Інфографіка в повному розмірі за лінком.

За даними, що їх Інститут отримав від обласних державних адміністрацій, станом на грудень 2016 року позбулися тоталітарних назв 51 493 об’єкти топоніміки в містах, селищах і селах. Це — вулиці, площі, сквери тощо.

В Україні демонтовано 2389 пам’ятників і пам’ятних знаків, з них на честь Леніна –  1320. Нагадаємо, що після Росії, Україна залишалася країною з найбільшою кількістю  ленінів у публічному просторі.

За рік, що минає, Верховна Рада України перейменувала 25 районів та 987 населених пунктів (з них 32 міста). Парламент України переважно спирався на пропозиції місцевих громад щодо нових назв міст та сіл.   

"Але декомунізація не завершилася, — пояснює В’ятрович, —  не лише тому, що залишилися в публічному просторі пам’ятники вождям тоталітарного режиму навіть у столиці й де-не-де ще тривають обговорення щодо нових назв. Найважливіше — повинна продовжуватися робота з донесення інформації про злочини комуністичного тоталітарного режиму та боротьбу із ним українців. І цю роботу Український інститут національної пам’яті продовжуватиме наступного року".

"Для чого постійно нагадувати про злочини режиму, які давно в минулому? Це важливо для мільйонів убитих наших співвітчизників, які не мали права на пам’ять. Це необхідно для мільйонів наших сучасників – як щеплення для здорового, вільного майбутнього", — підкреслив посадовець.

Нагадаємо, 21 травня 2015 року вступили у дію декомунізаційні закони. Втілення їх у життя означає, що Україна нарешті безповоротно пориває з болючим радянським тоталітарним минулим. Мапа країни практично позбавилася тоталітарної символіки у назвах та пам’ятниках, а доступ до документів про репресії та злочини проти людства і людяності повністю відкрито.

Статистика перебігу декомунізації у розрізі областей

Регіони

Об’єкти топоніміки

Пам’ятники і пам’ятні знаки

Загалом

З них на честь В. Леніна

Вінницька

4882

145

124

Волинська

591

4

4

Дніпропетровська

4122

85

30

Донецька

2904

76

43

Житомирська

2999

97

Дані уточнюються

Закарпатська

501

Дані уточнюються

Дані уточнюються

Запорізька

1937

216

140

Івано-Франківська

76

4

0

Київ

148

88

14

Київська

3411

26

17

Кіровоградська

2929

109

60

АР Крим

Тимчасово окупована територія

Луганська

1456

153

105

Львівська

9

7

0

Миколаївська

1528

115

71

Одеська

2244

163

108

Полтавська

3815

312

174

Рівненська

435

9

1

Сумська

2776

86

54

Тернопільська

98

2

0

Харківська

4116

256

155

Херсонська

1628

153

113

Хмельницька

1984

104

64

Черкаська

3646

59

Дані уточнюються

Чернівецька

635

32

1

Чернігівська

2623

88

42

Разом

51493

2389

1320 (55%)

Майдан. Початок. Cпогади учасників Революції Гідності

"Мустафа написав у Фейсбуці: "Хто сьогодні до півночі готовий вийти на Майдан?..". Цей заклик побачив Володимир Коломієць. Він кинув $600 на рекламу допису, і тому його побачили 100 тисяч користувачів".

Март Ніклус: "Дорогий мій Василю! Не вдалось нам більше з Тобою побачитись…"

Василь Стус мав відбути 10 років примусових робіт та 5 років заслання. Оскільки він помер, не відбувши й половини цього терміну, радянська держава буквально "тримала його під арештом" навіть після смерті. Лише завдяки шаленим зусиллям родин дисидентів та національно свідомих громадян тіло поета і його побратимів вдалося перевезти в Україну

Від радіокерованої яхти до голосу в окупованих Олешках: 10 історій Українського радіо, які вас здивують

16 листопада 1924-го вийшла в ефір перша передача Українського радіо. Відтоді воно встигло пережити зміни державних устроїв, сталінські репресії й радянську цензуру, Другу світову, боротьбу за незалежність та українські революції, реформу Суспільного мовлення. Радіо декілька разів переїжджало з міста в місто, працювало з поїзда, підвалів і бомбосховищ, змінювало техніку й формати, і при цьому продовжує безперервно мовити — доносячи життєво необхідну інформацію до мешканців окупованих Олешок, розважаючи нас під час блекаутів, об'єднуючи навколо мови українців на всіх континентах через Радіодиктант.

Микола Руденко: "Ми стали першою групою, яка відкинула методи підпільної боротьби та виступила на повний голос"

9 листопада 2026-го відзначаємо 50-ту річницю з дня заснування Української Гельсінської групи сприяння виконанню Гельсінських угод – першої правозахисної організації в радянській Україні, яка відіграла історичну роль у боротьбі за права людини та незалежність нашої держави. Поява такої спільноти в умовах жорсткого придушення державою будь-яких проявів інакодумства стала можливою завдяки підписанню керівництвом СРСР Заключного акта Гельсінської наради з питань безпеки та співробітництва в Європі. Радянський Союз пішов на цей крок в обмін на міжнародне визнання своїх післявоєнних кордонів.